Якщо до подачі позовної заяви не вдалося домовиться з відповідачем – не біда, такий шанс буде ще в залі суду.

Дійсно, на підставі взаємних поступок сторони під час судового засідання можуть укласти мирову угоду. Її мета – врегулювати спір на прийнятних для кожного умовах, які будуть стосуватися лише прав та обов’язків позивача й відповідача. У рамках такої домовленості громадяни можуть вийти за межі предмета спору в разі, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Висловити намір укласти мирову угоду сторони можуть на будь-якій стадії судового процесу, для цього вони мають зробити спільну письмову заяву. Мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються її умови. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Варто зазначити, що суд може й відмовити у вирішенні спору таким чином, якщо:

- умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними;

-  одну зі сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Звертаємо увагу, що у разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.