Вкотре порушуючи питання боротьби проти домашнього насильства в Україні, приходить розуміння, що в умовах воєнного стану ця проблема нікуди не зникла. Ба більше, не можна виключати, що перед суспільством могли постати нові виклики.

Зокрема дослідження спеціалістів дозволяють припустити, шо через чинники, зумовлені війною, постраждалі особи можуть не звертатися по кваліфіковану допомогу, по суті мінімізуючи можливість захиститися від кривдника. Приміром, людина може займатися вирішенням нагальних проблем, пов’язаних з життям і безпекою, або ж просто не вірити в ефективність свого звернення саме зараз, думаючи, що увага суспільства прикута до ситуації в країні і її персональна проблема «не на часі» тощо.

Проте систематичне вдосконалення українського законодавства, ратифікація Стамбульської конвенції, яка спрямована на захист, запобігання та протидію насильству стосовно жінок та домашньому насильству свідчить про інше. Зокрема мовиться про те, що права та інтереси потерпілих від насильства є в центрі уваги, незалежно від обставин.

Нагадуємо, що діє безкоштовна гаряча лінія для постраждалих від домашнього насильства: 116-123 та 0-800-500-335.