В Україні оновили правила відключення світла за борги та посилили захист споживачів. Тепер за певних умов українцям взагалі не доведеться платити за вимкнення та повторне підключення електрики. Хто саме ризикує залишитися без світла, газу чи води та як тепер діяти боржникам — пояснює Центр громадського моніторингу та контролю.
Нові правила
Нові норми затвердила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Відтепер оператор системи покриватиме витрати на відключення та підключення світла власним коштом, якщо борг споживача не перевищував половину прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки у 2026 році цей мінімум становить 3 328 гривень, захисна межа — 1 664 гривні.
Ця гарантія діятиме, навіть якщо реальні показники лічильника стали відомими вже після відключення і з'ясувалося, що борг був меншим за встановлену межу. “У такому разі витрати на припинення та відновлення електропостачання покладаються на оператора системи”, — пояснили в НКРЕКП.
Якщо споживача позбавили послуг з порушенням встановленої процедури, він також не оплачуватиме припинення та повернення живлення.
Після виконання робіт оператор системи має скласти акт. Один примірник передають споживачу, а якщо його немає на місці — надсилають протягом трьох робочих днів.
Крім того, оператор має обрати найпростіший та найдешевший спосіб виконання робіт. Їхня вартість визначатиметься за єдиним механізмом і не може перевищувати граничну суму, розраховану відповідно до правил. Цю інформацію оператори системи мають оприлюднювати на своїх офіційних вебсайтах.
Після усунення причин відключення оператор має підключити електрику протягом трьох робочих днів у містах та п'яти — у сільській місцевості.
Борги на понад 100 мільярдів
За даними Державної служби статистики, станом на 30 червня цього року борг українців за комунальні послуги сягнув 104,2 млрд гривень. З них понад 17 млрд — за постачання електроенергії. Найбільші ж борги — за постачання теплової енергії та гарячої води — 33,8 млрд гривень, а також за газ — 29,1 млрд гривень.
Водночас у другому кварталі 2026 року українці сплатили за житлово-комунальні послуги 67,1 млрд гривень, що навіть більше за нараховані 53,5 млрд гривень завдяки погашенню попередніх боргів.
Що чекає на боржників?
У 2024 році уряд скасував заборону на припинення комунальних послуг за борги, яка діяла з 24 березня 2022 року. Відтоді українцям знову можуть нараховувати штрафи, пеню та вимикати послуги.
Хоча відключення — крайній захід: спершу комунальники намагатимуться змусити вас погасити борги добровільно. Надсилатимуть письмові сповіщення про заборгованість, можливо, дзвонитимуть працівники кол-центру. Також почнуть нараховувати пеню, яка не повинна перевищувати 0,01% від суми боргу за кожен прострочений день.
Постачальник має право припинити подачу світла, газу, води за будь-яку суму боргу. Зазвичай, підставою для цього стає термін несплати, адже підприємства орієнтуються на систематичне прострочення.
Споживачу мають надіслати письмове повідомлення не пізніше ніж за десять робочих днів до припинення послуги. У документі мають бути зазначені сума боргу, обґрунтування, дата й час відключення і дані відповідальної особи. Відновлять послуги лише після погашення боргу.
Зазвичай постачальники також подають на боржників до суду. Якщо суд ухвалить рішення про стягнення боргу, рахунки неплатника можуть заблокувати, а його майно — арештувати.
Водночас залишилася чинною заборона на примусове стягнення боргів за комунальні послуги для людей, чиє житло розташоване в районах бойових дій або на територіях, що були тимчасово окуповані. Перелік таких територій оновлює Міністерство з питань реінтеграції. Також борги не стягуватимуть, якщо житло пошкоджене внаслідок бойових дій.
|
