Ринок праці в Україні продовжує змінюватися під впливом повномасштабного російського вторгнення. За яких фахівців нині конкурують роботодавці та які  перспективи для працівників можуть з’явитися вже найближчим часом — з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю. 

Ринок кадрів

На тлі повномасштабного вторгнення український ринок праці втрачає попит на низку професій, водночас, умови для деяких спеціалістів значно поліпшуються. Про це пише видання “Delo.ua” з посиланням на дані сервісу пошуку роботи “OLX”. Насамперед, зріс попит на працівників виробничих, будівельних і технічних спеціальностей.

Згідно з даними сервісу, лідерами стали комплектувальники: кількість вакансій для них збільшилася майже у 10 разів. Середня зарплата для цих фахівців становить 27,5 тисяч гривень. Також серед найбільш популярних професій — складальники (попит зріс на 43%, а заробітна плата становить близько 31,3 тисячі гривень); підсобники (попит зріс на 34%, а заробітна плата становить близько 27,5 тисяч гривень); конструктори (попит зріс на 27%, а заробітна плата становить близько 32,5 тисяч гривень) та машиністи екскаватора (попит зріс на 22%, а заробітна плата становить близько 45 тисяч гривень).

У будівельній галузі існує значний кадровий дефіцит, а роботодавці полюють на електриків (для них побільшало вакансій на 37%); різноробочих (+35%), мулярів (+10%), монтажників (+9%), сантехніків (+9%) та виконробів (+9%).

У торгівлі на 43% збільшився попит на супервайзерів (з середньою зарплатою 48,8 тисяч гривень) та на 15% — на мерчендайзерів (для них середня зарплата складає 21,5 тисячі гривень).

Водночас, впав попит на професії у рекламі, дизайні та PR. Зокрема, відчутно поменшало вакансій копірайтерів, маркетологів, контент-менеджерів та SMM-менеджерів. Видання припускає, що у цих галузях зростає конкуренція.

Працевлаштування для переселенців

Українські роботодавці можуть отримувати від держави компенсацію за надання роботи вимушеним переселенцям. Така програма діє з 2022 року, і протягом 2024–2025 років нею користувалися близько 7 тисяч роботодавців щороку. За працевлаштування однієї людини компанія отримує компенсацію у розмірі мінімальної заробітної плати протягом трьох місяців. Наразі це понад 8,5 тисяч гривень.

Втім, видання “РБК-Україна” наголошує на значній проблемі програми: її використовують не в тих галузях, де виник серйозний кадровий дефіцит. Зокрема, найчастіше переселенці працюють у оптовій та роздрібній торгівлі або ремонті автотранспорту, а також у переробній промисловості, готельно-ресторанному бізнесі, агросекторі і медицині. Отже, програма, де-факто, обслуговує здебільшого сектор споживчих послуг і торгівлю, а не галузі з найгострішим кадровим дефіцитом — будівництво та важку промисловість. 

Роботодавці вважають головною проблемою для найму переселенців не розмір компенсації від держави, а саме питання житла. “РБК-Україна” зазначає, що бізнес може обирати працівників з інших країн попри те, що українські переселенці готові виконувати роботу за меншу платню. Зокрема, на утримання некваліфікованого іноземного робітника роботодавець витрачає 40 тисяч гривень на місяць (це зарплата у 30 тисяч гривень та забезпечення житлом). Водночас, внутрішньо переміщений українець готовий виконувати аналогічну некваліфіковану фізичну роботу за 10–15 тисяч гривень на місяць. Питання у житлі: для іноземців бізнес може будувати чи орендувати гуртожитки просто на території підприємств, адже така схема вже відпрацьована. Для ВПО схожого механізму, ані на рівні держави, ані на рівні бізнесу, просто немає. 

Щоправда, більшість експертів, опитаних РБК-Україна, сходяться в одному: масове завезення працівників із інших країн є тимчасовим і надто дорогим виходом для українського бізнесу.

Нові можливості

Держава потребуватиме для зростання ВВП протягом наступного десятиліття понад 4 мільйона додаткових працівників. Такі дані навів міністр економіки Олексій Соболев. Шукати цих працівників планують всередині країни.

Зокрема, урядовці покладають надії на залучення до роботи старшого покоління. Так, Кабінет міністрів запускає національну програму дорослого стажування “Досвід має значення” для людей віком 50+. Як повідомила премʼєр міністерка Юлія Свириденко, складатиметься така програма з трьох етапів. Навчання та підготовки (оновлення резюме, здобуття практичних навичок та адаптація до сучасного ринку праці); зустрічі з роботодавцем та обговорення формату співпраці; працевлаштування чи короткого стажування. 

В уряді визнають: перешкодами для працевлаштування залишаються недостатній рівень цифрових навичок фахівців та вікові стереотипи про них.

Особливо затребуваними кандидати старшого віку лишаються у промисловості та виробництві, де потрібні висококваліфіковані інженери, технологи, електрики, слюсарі й оператори верстатів, кажуть у Державній службі зайнятості. Також фіксують попит на фахівців віку 50+ в енергетиці та житлово-комунальному господарстві, де критично важливими є досвід і знання систем.

Водночас, у Державній службі зайнятості розповіли агентству “Укрінформ”, що за результатами їхнього опитування 66,3% роботодавців готові розглядати кандидатів віком навіть 60+. Найбільший попит на старших працівників нині спостерігається у переробній промисловості, освіті, охороні здоров’я та галузі соціальної допомоги, агросекторі, а також в оптовій і роздрібній торгівлі.