ВВС News Україна докладно розповідає про ситуацію на Слов'янському напрямку.

Навколо Сіверська на Донеччині ще з 2022 року сформувався плацдарм, який утримували Збройні сили України, прикриваючи зі сходу підступи до агломерації Слов'янська і Краматорська. Тепер його немає, а влада РФ 11 грудня оголосила про взяття міста.

Оголошуючи про це, російський президент Володимир Путін відмітив, що командування ВС РФ обіцяло йому захопити цей населений пункт до 15 грудня і виконало цю обіцянку.

За словами командувача російського угруповання військ "Південь" Сергія Медвєдєва, взяття міста "створює умови" для подальшого наступу в бік Слов'янська. До нього залишається близько 30 км.

Як доказ контролю над Сіверськом російські військові опублікували відеокадри з російськими прапорами в різних районах міста.

У командуванні 11-го армійського корпусу Збройних сил України, який відповідає за цю ділянку фронту заперечують падіння Сіверська.

"Якщо говорити, чи є противник в Сіверську? Так, є. Чи контролює він повністю місто? Ні, не контролює. Постійно йде робота щодо його знищення… Тому ситуація непроста, боротьба за місто триває", — заявив вдень 11 грудня речник АК Дмитро Запорожець.

Однак 15 грудня в розмові з ВВС News Україна він повідомив, що під контролем ЗСУ наразі лише "частина міста". Надати подробиці щодо ситуації він відмовився.

"По Сіверську поки що без коментарів. Проводяться стабілізаційні заходи", – сказав він.

Зазвичай під "стабілізаційними заходами" в українському війську мають на увазі операції із закріплення на звільненій від ворога території або під час передислокації бійців.

Згідно із заявою 54-ї окремої механізованої бригади – підрозділу, що обороняє місто, - росіяни тривалий час намагалися просочитися в межі Сіверська, користуючись погодними умовами, зокрема - густим туманом. Їм вдалося накопичуватися в межах житлової забудови, у підвалах.

"Сіверськ залишається під постійним тиском ворога: одні намагаються просочитися всередину міста, інші рухаються на підходах, сподіваючись закріпитися", – сказано в повідомленні бригади 16 грудня.

На картах OSINT-проєктів, таких як DeepState і "Інститут вивчення війни" (ISW), показано: щонайменше східна частина Сіверська перебуває під повним контролем росіян, а західна частина – "сіра зона".

За даними джерела ВВС серед українського командування, бійці ЗСУ все ще зберігають під контролем деякі позиції на крайній західній околиці міста за річкою Бахмутка. Однак, падіння міста найближчим часом – це вже доконаний факт, вважає співрозмовник.

Наразі головна задача – стримати подальше просування РФ в сторону Слов'янська і Краматорська.

Слід зауважити, що генштаб Збройних сил України ще в жовтні без пояснень прибрав "Сіверський напрямок" зі своїх щоденних фронтових зведень. Його замінив "Слов'янський".

Власне, з початку осені Росія почала планомірно тиснути як з південного, так і з північного флангу Сіверського виступу.

Вагомим здобутком для армії РФ стало вибиття українських військ наприкінці вересня з Серебрянського лісу.

Цей великий лісовий масив на північному березі річки Сіверський Донець майже три роки слугував ареною важких виснажливих боїв обох армій і прикривав північний фланг Сіверського плацдарму ЗСУ.

Росіяни тепер використовують його як для накопичення сил і проведення атак південніше – на села Серебрянка і Дронівка. Просування в цьому напрямку на початку листопада дозволило їм вийти на висоти північніше Сіверська і перерізати логістичні маршрути до міста.

Паралельно російська армія змогла дістатися української логістики та висот південніше міста в районі сіл Званівка, Виїмка та Свято-Покровське.

Десята гірсько-штурмова бригада ЗСУ, що обороняє цей відтинок фронту, ще 5 грудня повідомила про "приховану інфільтрацію" росіян в бойові порядки українців біля Свято-Покровського. Там зафіксували вбивство беззбройного бійця, який здавався в полон.

Наразі всі ці території південніше і північніше Сіверська на карті українського аналітичного DeepState показані, як одна велика "сіра зона".

Американські аналітики із "Інститут вивчення війни" називають просування росіян в цьому районі "непідтвердженим".

Очевидним вектором для подальшого руху російської армії є напрямок на захід вздовж берегів річки Суха і балки великого крейдяного кар'єру у бік сіл Рай-Олександрівка, Миколаївка та Райгородок.

Щоправда, без оперативних резервів на цьому відтинку фронту Росія навряд може розраховувати на стрімкий прорив української оборони. Так само генштаб ЗСУ не може без додаткових сил сподіватися на повернення контролю над Сіверськом.

Фото - 10 Гірсько- Штурмова Бригада