Слов’янський міськрайонний суд Донеччини ухвалив рішення щодо уродженця міста Лиман, який відмовився виконати обов’язок військовозобов’язаного.

Після демобілізації у 1994 році, згідно з наказом Міністерства оборони, чоловік залишався у запасі й перебував на військовому обліку. Наприкінці 2024 року суд встановив, що він є військовозобов’язаним та придатним до служби, що було підтверджено рішенням ВЛК у серпні того ж року.

У серпні ж лиманець отримав повістку від центру комплектування, яку підписав особисто. Згідно з цим документом, чоловік мав з’явитися для відправлення на військову службу в рамках мобілізації. Проте він навмисно проігнорував цей виклик без вагомих причин, попри відсутність права на відстрочку.

Суд визнав його дії порушенням закону, передбаченим ст. 336 Кримінального кодексу України — ухилення від мобілізації в особливий період.

Під час розгляду справи обвинувачений зізнався у скоєному, визнав обставини, викладені в обвинувальному акті, і пояснив, що не з’явився до центру комплектування через страх. Він також висловив щире каяття.

Суд врахував нетяжкий характер злочину, обставини події та особисті характеристики обвинуваченого. Чоловік не мав судимостей, офіційної роботи, залежностей чи неповнолітніх дітей. Щире каяття було враховано як пом’якшувальний фактор, тоді як обтяжуючих обставин не виявлено.

Зрештою, суд призначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, визнавши чоловіка винним у порушенні, передбаченому ст. 336 КК України.