30 липня проросійський Телеграм-канал «Я ❤️ Краматорск» опублікував фото повалених фортифікаційних споруд із підписом «Це недалеко від Краматорська. І так виглядає практично все».

Скріншот з телеграм-каналу «Я ❤️ Краматорск» 

Функція зворотного пошуку зображення в Google допомогла встановити, що вперше поява цього фото була  зафіксована 24 червня у матеріалі на сайті матеріалі видання

360ua.news під назвою «Фортифікаційні споруди на Запорізькому напрямку зазнають руйнувань, через неякісне зведення».

На тому ж ресурсі розміщено ще кілька схожих фотографій з різних ракурсів, проте джерело інформації редакція не розголошує, зазначаючи лише: «В розпорядженні нашої редакції з'явилися фото повалених та затоплених фортифікаційних споруд (траншей), зведених на Запорізькому напрямку». 

Тобто, по-перше, це не «недалеко від Краматорська»; по-друге, під питанням сама достовірність цього зображення.

Фотографії пішли «подорожувати» Інтернетом. Зараз їх, часто без прив'язки до місця, використовують у своїх публікаціях як вітчизняні опозиціонери,

так і російські пропагандисти, які можуть "перенести" споруди куди завгодно:

Скріншот з телеграм-каналу "Donrf"

Краматорська міська військова адміністрація так прокоментувала фото у своєму Телеграм-каналі: 

«Те, що шириться мережею зараз, стосовно оборонних споруд довкола міста — цілковита брехня, яка не має жодного стосунку до нашої громади і поширюється, переважно, «проросійськими телеграм-каналами та виданнями». 

Фотографій на підтвердження міська рада не надала. Але ми знайшли відео, раніше опубліковане на  Facebook-сторінці президента Володимира Зеленського у квітні цього року. Президент з очільником Донецької ОВА Вадимом Філашкіним оглянув фортифікації, які потрапили у відеоролик. 

Скріншот з відео на  Facebook-сторінці президента Зеленського

Так, споруди на Донеччині дійсно схожі на ті, що містить «викривальне фото». Але є істотна відмінність - стіни фортифікацій підпирають не дерев’яні стовпчики, а металеві труби. З урахуванням «історії» фото, можемо зробити висновок, що стосовно Краматорська це - фейк.

До речі, визначити фотофейк доволі легко може кожен. Достатньо перейти за посиланням, завантажити туди фото чи лінк на нього та подивитися збіги. Наступний крок – «Знайти першоджерело зображення» - приведе до більш ранніх публікацій цього фото.

Як можна самостійно перевірити подібні повідомлення: 

1. Перевірте правдивість і надійність джерела. Оригінальне фото з'явилося на ресурсі, який не розголошує свої джерела, що піддає сумніву достовірність самого зображення та його контексту.

3. Не нехтуйте офіційними спростуваннями. Краматорська міська військова адміністрація та міська рада спростували, що це фото стосується споруд під Краматорськом. Звичайно, це ще не є доказом фейковості «новини», але ставить її під додатковий сумнів.

4. Використовуйте онлайн-інструменти перевірки.  За допомогою зворотного пошуку зображення в Google  або https://tineye.com/ можна легко встановити, де фото публікували раніше.