Минулого року мешканці Краматорського району перерахували шахраям понад 11 мільйонів гривень. Жертвами аферистів стали понад 330 громадян.

Краматорське районне управління поліції розповідає про «найулюбленіші» хитрощі шахраїв.

Більшість зловмисників представляються співробітниками банку

Шахраї видають себе за працівників служби безпеки банку і під різними приводами - такими, як «заблокована картка», «необхідно змінити пін-код» або «встановити додатковий захист» видурювали у довірливих громадян секретну інформацію про їх банківських рахунках.

Торговці неіснуючих товарів

Не оминути своєю увагою аферисти й Інтернет. Одна з найрозповсюдженіших схем в мережі — продаж неіснуючих товарів і послуг через Інтернет, зокрема автомобілів для потреб ЗСУ.

Отримання матеріальної допомоги від держави чи міжнародних партнерів

Зловмисники створюють сайти/сторінки, замасковані під Урядовий портал, з підрубрикою – «виплати», чи розміщують оголошення в одній із груп одного з багатофункціональних месенджерів про надання матеріальної допомоги. За вказаним у повідомленні посиланням необхідно ввести дані картки чи одноразові СМС-паролі.

Працевлаштування

У той час як тисячі українців під час війни втратили роботу, пропозиції працевлаштування від шахраїв збільшились. Наприклад, щоб отримати роботу в іншій країні, аферисти просять чималий завдаток за оформлення документів, а потім зникають.

Знайомий просить фінансової допомоги

Громадяни отримують повідомлення від знайомих з проханням про фінансову допомогу. Згодом виявляєся, що це смс їм надіслали аферисти, які взломали акаунт.

«Чорні рієлтори»

Аферисти наполегливо радять внести заставу за знімання житла. На доказ своїх слів шахраї пересилають на пошту або мессенджер фальшиві копії документів на житло. Після переказу грошей на банківську карту ошукані клієнти не можуть ні оселитися, ні додзвонитися то шахраїв.

Ні в якому разі:

- нікому не повідомляти дані про свою банківську картку: пін-код,СVV-код, строк дії карти, паролі з смс-повідомлень, які надходять від банку на мобільний;

- не здійснювати покупок у неперевірених інтернет-магазинах;

- не довіряти оголошенням у глобальній мережі про великі знижки, дешевий розпродаж товарів, акціях;

- не вірити повідомленням про виграш в акціях, в яких навіть не брали участі;

- не впускати у свій дім незнайомців;

- не довіряти невідомим добродіям, які пропонують обміняти гроші чи видати продукти харчування.