Айтівці з Краматорська спільно з американськими винахідниками працюють над створенням медичних апаратів для постраждалих внаслідок мінно-вибухових травм. Розробку зможуть використовувати бойові медики у шпиталях прифронтових міст.

Як новітній апарат дозволить зберегти кінцівки пораненим, чому він потрібен у лікарнях Донеччини, а також про те, де і як підприємство відновилося та що втратило після повномасштабного вторгнення — Суспільному Донбас розповів один зі співзасновників підприємства Сергій Гаков.

STEM- лабораторії 

IT-компанія з Краматорська спеціалізується на технологіях 3D-друку, випуску 3D-принтерів власної інженерної розробки та моделюванні.

Найуспішнішим проєктом компанії минулих років Сергій Гаков називає створення STEM- лабораторій у школах. До лютого 2022 року цю ініціативу краматорці реалізовували майже у 80 навчальних закладах країни.

"У лютому в нас були домовленості поширити цей проєкт на Європу, зокрема на Польщу. Зустріч із інвесторами, що хотіли вкласти в нього гроші, ми перенесли з 22 лютого на 26-те, бо до останнього вірили, що війни не буде", — ділиться Гаков

Першими були школи в Святогірську, Краматорську, Лимані

Перші лабораторії створювали на рідній Донеччині, каже чоловік. Їх там було п'ятнадцять. Освітні STEM-класи підприємці також зробили для шкіл на Житомирщині, Волині, Хмельниччині, Луганщині в Херсоні, Києві та інших містах країни.

"Два міжнародні гранти нам відмовили. За обласною програмою грошей на освітню ініціативу також не дали, але ми все одно її втілили. Першими були школи Донеччини — Святогірськ, Вугледар, Краматорськ, Покровськ, Лиман", — розповідає краматорець.

9 листопада 2019 року, Краматорськ

Втрати через війну

Після повномасштабного вторгнення краматорські винахідники врятували свій бізнес частково. Нині члени їхньої команди розпорошені по Україні, дехто служить у ЗСУ. 90% — це нові люди, розповідає Сергій Гаков.

"Важко. Ми багато втратили через війну. У нас був експорт на Тайвань. Ми робили 3D-деталі для американських стартапів, які займалися ракетними двигунами. У нас солідний портфель цікавих кейсів технологічних розробок.

 30 серпня 2019 року

Як зазначає підприємець, після знищення російською армією складу з матеріалами, а також декількох партнерських виробництв у Харківській та Луганській  областях, краматорські винахідники відновили свою справу за межами Донеччини. Зараз виробництво компанії розташоване в Одеській та Житомирській областях.

"Основна наша продукція — 3D-принтери та лабораторне обладнання зокрема для шкіл. 3D-принтери не купують — ринок став дуже маленьким. Якщо у 2001 році, ми продали 100 принтерів, то за 2022 і 2023 роки — лише п'ять. Утім, ми працюємо. Якщо ця наша продукція не потрібна, треба вигадати інші види продукції. Це дуже широкий асортимент — від друкованих виробів, які використовуються у військовій освіті до механізмів для дронів", — розповідає підприємець.

Богдан і Ріта Трістан, Сергій Гаков. 21 жовтня, 2021 рік 

Співпраця з американцями: у розробці апарати, що допомагатимуть зберегти українським бійцям кінцівки

Нині компанія налагодила співпрацю з американським стартапом, який займається екстреною медициною, розповідає Сергій Гаков. Виріб допоможе більш мобільно реагувати на поранення безпосередньо у прифронтових містах, а накладати його зможуть навіть фельдшери, каже айтівець.

"Наші американські партнери працюють з мінно-вибуховими травмами. Спільно ми розробляємо апарати, які дозволяють зберегти кінцівки. Це щось на зразок апарата Єлізарова, тільки розумного. Їх зможуть накладати навіть меншої кваліфікації медики, зокрема фельдшери в містах, які наближені до бойових дій", — пояснює Сергій.

В ідеалі, додає він, щоб такі набори були в краматорській чи костянтинівській лікарнях на Донеччині. Однак, в американо-українських підходах є розбіжності, каже Гаков, — це питання ціни.

"В американців вони одноразові. З людини його знімають і — в смітник, бо його дезінфікувати, перебрати та налагодити ще раз — дорожче, аніж купити новий. Але ми — як країна — не можемо собі такого дозволити. Наші лікарі, кажуть: апарати цікаві, але зробіть їх нам з інших матеріалів, що не передбачають значної термообробки", — розповідає краматорець.

Саме над цим, за словами Сергія Гакова, вони зараз працюють.

"У нас задум такий — обладнання має бути легке, зручне, просте у використанні. За принципом: дістав, відкрив, начепив, закріпив — усе продумано так, щоб можливі помилки недосвідченого медика звести до мінімуму. Наприклад, у разі недостатності рук чи при стресовій ситуації — це ж військова медицина".