Під час повномасштабної війни частина території України суттєво постраждала через бойові дії, особливо на півдні та сході. І якщо на півночі деокуповані території почали відновлюватись одразу після того, як ЗСУ вигнали звідти ворожу армію, то чим ближче до лінії фронту, тим важче говорити про відбудову. Та є населені пункти, які, ймовірно, Україна не буде відновлювати взагалі. 

Таку заяву нещодавно зробила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. 

За її даними, найбільше повністю зруйнованих населених пунктів розташовується на Донбасі. У Луганській області майже повністю зруйновано Сєвєродонецьк, Попасну, Рубіжне, Щастя, Кремінну. На Донеччині практично одні руїни залишилися від Волновахи, Вугледару, Мар'їнки, Лиману. Фактично знищено Соледар. І, звісно, Бахмут. 

- Як ми будемо їх відновлювати і чи будемо — питання болюче, - каже очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк у коментарі Новини.LIVE. - На Донбасі підприємства, навколо яких були були зосереджені міста та села, вже зруйновані або сильно пошкоджені. Немає підприємства — немає тих, хто на ньому працює та обслуговує інфраструктуру прилеглих населених пунктів. Тож для міст, створених навколо промислових комплексів, відбудова буде залежати від перезапуску цих підприємств.

На відбудову також впливатиме й час, який такі населені пункти перебуватимуть у зоні активних бойових дій або під окупацією. Що більше часу, то менше мешканців бажатимуть повернутися, адже міста будуть більше зруйнованими або люди облаштуються вже на новому місці. Не варто забувати і про деокупацію, під час якої можливі нові руйнування.

Не можна виключати того, що після деокупації сходу України структура цього регіону значно зміниться, багато малих містечок залишатимуться порожніми. Якщо ж говорити про маленькі населені пункти, наприклад до 500 мешканців, то навряд чи відновлення там відбуватиметься швидко, зважаючи на кількість людей, які бажатимуть повернутися. 

Потрібно розуміти, що люди не матимуть стимулу повертатися за відсутності у держави нової стратегії розвитку. Тому наше ключове завдання — створити там умови для розвитку бізнесу, який давав би робочі місця. Буде робота — приїдуть люди. А значить і відбудова. 

Як зазначає Олена Шуляк, потрібно розуміти, що відбудова знищених війною населених пунктів, де б вони не знаходились, не може відбуватися виходячи тільки зі статистики руйнувань. Громади мають зробити комплексний аналіз для початку відновлення.

- Ми не хочемо, щоб відновлення відбувалося тільки за статистикою: якщо зруйновано 100 будинків та 20 дитячих садочків, то стільки ж треба й відновити. Треба спочатку визначити, хто там буде жити і де люди будуть працювати. Тобто наскільки взагалі громада буде спроможною. 

Найперше потрібно проаналізувати економічну ситуацію. Наприклад, частина бізнесу переїхала з таких територій, і частина не повернеться, якісь підприємства закрилися. Це треба враховувати, щоб не сталося так, що у відбудованому місті немає стійкої економіки та робочих місць. Плюс потрібно розуміти, скільки людей залишилося, скільки планує повертатися до зруйнованого міста, скільки вже оселилося в інших містах та не повернуться.

До того ж, багато територій заміновано, і на їхнє розмінування можуть піти роки, це теж буде впливати на рішення про відбудову.

Всі результати такого комплексного аналізу збиратимуть у програму комплексного відновлення і тільки після цього розпочнеться планування — що, де і в які терміни відновлювати, а що не відновлювати. Водночас будуть території, які можна буде розглядати для створення нового мікрорайону чи навіть нового населеного пункту. Такі нові мікрорайони зростатимуть там, де буде заплановане будівництво нових потужностей, які дозволять працевлаштувати людей. 

Загалом, відновлення повністю зруйнованих міст і сіл не є чимось фантастичним, якщо спиратися на світовий досвід. Варто згадати зруйновані вщент у роки Другої світової війни, а потім відбудовані Дрезден і Кельн. Можна згадати і відбудову Хіросіми після Другої світової війни, яка спочатку здавалася нереальною. Втім, Хіросіма була майже повністю відновлена на початок 1960-х років.