Чи існує в країні, що воює, поняття «найбезпечніше місце»? Існує! Якщо ви відвідаєте Ужгород, то відчуєте спокій та захищеність. Так принаймні відчувала себе я під час престуру, який організував та провів Харківський пресклуб.

З величною природною та історичною спадщиною, привітними людьми та близькістю до західних кордонів, немає нічого дивного, що Закарпаття приваблювало мандрівників протягом багатьох років. А з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну стало прихистком для тисяч вимушених переселенців з «гарячих» регіонів України.

Чому бізнес обирає Закарпаття?

Закарпатська область - найменша за кількістю населення серед всіх інших областей нашої держави - в перші дні повномасштабної війни прийняла у себе майже сімсот тисяч внутрішньо переміщених осіб. Регіон працював у режимі 24/7.

- У перші місяці великої війни у нас перебувало понад півмільйона ВПО - зокрема, не могли працювати дитсадки та школи, бо там жили люди. Зараз кількість переселенців набагато менша, - каже голова Закарпатської ОВА Віктор Микита.

Голова Закарпатської ОВА Віктор Микита

За його словами, 141 тис. осіб - це офіційно зареєстровані ВПО. Насправді значно більше. За даними мобільних операторів, які фіксують зареєстровані не в Закарпатті номери, - майже 450 тисяч.

Найбільша кількість переселенців живе в Ужгороді. Також багато людей розташувалися в Мукачеві та Хусті. Відчутна кількість переселенців - у Полянській громаді.

Ще один виклик війни - релокований бізнес. Процес переїзду підприємств почався у березні минулого року.

Сьогодні до Закарпатської області релоковано понад 400 підприємств із різних регіонів України. Це становить 47% від усіх переміщених бізнесів у країні.

Чому ж бізнес обирає саме цю область? Відповідей кілька.

По-перше, тут можна працювати, не боячись, що російська ракета зруйнує виробництво та вб'є працівників. По-друге, можна відразу відправляти продукцію на експорт. Закарпаття - єдина область в Україні, яка межує з чотирма країнами Європи (Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія).

До речі, експортери, які укладають контракти з інвесторами з ЄС, саме тому й релокуються на Закарпаття, бо у цих контрактах окремо прописуються гарантії – що підприємство справді зможе продовжувати виробляти та постачати продукцію протягом наступного року.

По-друге, обласна влада Закарпаття робить усе можливе, щоб бізнес з інших регіонів і кваліфіковані кадри залишалися на нових локаціях.

На Закарпатті успішно працюють чотири індустріальні парки. Скоро запустять п'ятий. Діятиме він на території міста Перечин Ужгородського району.

Завдяки такій промисловій локації в регіоні вдасться створити ще 745 робочих місць як для місцевого населення, так і для вимушених переселенців.

Де «запрягають вітер» краматорці

У березні поточного року на Закарпатті почалось будівництво нового цеху краматорського підприємства «Фурлендер Віндтехнолоджі» з виробництва турбін та комплектуючих до вітрових електростанцій. Компанія розпочала процес переміщення частини потужностей з початком вторгнення - щоб врятувати виробництво.

На новій локації підприємство має повну підтримку на усіх рівнях. Керівництво компанії має амбітні плани: прагне не лише зберегти наявний потенціал, а й розвинути його - платформа стане потужною бюджетоутворюючою складовою Закарпаття та відкриє нові можливості

Інша частина виробництва залишається за попередньою адресою – в Краматорську. Проте підприємство стало платником податків у Закарпатській області, збільшуючи бюджет приймаючої громади на мільйони гривень. Створено тисячі робочих місць як для переміщених працівників, так і місцевих фахівців.

За словами голови Закарпатської ОВА Віктора Микити, планується, що новий цех стане частиною майбутнього індустріального парку. А платформа стане потужною бюджетоутворюючою складовою регіону та відкриє нові можливості. Більш того, на Закарпатті скористалися нагодою посилити свій потенціал. Громада разом із компанією вже розпочали реалізацію ініціативи з будівництва житла для декількох тисяч релокованих і нових працівників «Фурлендер Віндтехнолоджі».

За спокій треба платити? Не завжди!

Місцевим мешканцям часто закидають ціни на оренду житла в регіоні, які наразі одні з найбільших по країні – вдвічі вищі за столичні. Можна зробити висновок, що частина переселенців, які залишаються тут, гроші мають, а Ужгород, так би мовити, акумулював у себе найзаможніших українців. Частково це так. Проте на вулиці ніхто з ВПО не живе – велика кількість переселенців оселилася у невеличких містах та сільській місцевості – районах, які ніколи не відзначалися бумом попиту на оренду нерухомості.

Учасники престуру побували у тимчасовому безкоштовному прихистку для переселенців у селі Нижнє Селище на Хустщині. Проєкт реалізує ГО «Закарпатська асоціація місцевого розвитку» з «Комітетом медичної допомоги в Закарпатті», який купив приміщення за кошти правозахисної організації «Medico International» (Німеччина).

В шелтері живуть майже чверть сотні ВПО.

Здебільшого, це люди, які втратили житло, перебували на окупованих територіях, чи у місцях активних бойових дій. Географія – широка: Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська області. Є тут і мешканці Донеччини.

Живе у прихистку і мешканка Краматорська.

- Я поїхала з міста через декілька днів після трагедії на залізничному вокзалі, - розповідає Олена. - Їхали ми з Краматорська евакуаційним потягом і навіть гадки не мали куди - тільки б якомога далі від війни.

Жінці пощастило. Гуртожиток, де вона зараз мешкає, дуже затишний. Це десять обладнаних кімнат, кухня, пральня, п’ять санвузлів, п’ять душових, передбачені й зручності для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Олена розповідає, що почувається тут у безпеці.

Житло для людей повністю безкоштовне - вони не платять ані за проживання, ані за комунальні послуги. 

- Спочатку ми планували, що «Селиський шелтер» стане тимчасовим прихистком для людей, які приїхали на Закарпаття із небезпечних регіонів України. Гадали, що дамо людям можливість безкоштовного проживання на шість місяців, щоби за пів року люди, які тут проживають стали самостійними, знайшли роботу, адаптувалися, зрозуміли трохи Закарпаття і закарпатців. Але виявилося, що дехто залишився у нас на довше - це мами з маленькими дітьми, які зараз не можуть собі дозволити працювати, літні люди, - каже представниця ГО «Закарпатської асоціації місцевого розвитку» Інна Пригара.

Харчуються мешканці «Селиського шелтеру» в соціальній їдальні, яка працює неподалік – буквально через дорогу, або готують самі. До організації харчування долучився колишній громадянин Франції Орест Дель Соль.

Переселенцям, які проживають у шелтері, надавали допомогу багато закордонних організацій, з якими раніше працював Орест Дель Соль. Друзі з-за кордону надсилали гуманітарну допомогу, відтак команда організувала склад в Хусті, з якого дуже багато гуманітарної допомоги відправлялося на схід України. Крім того, видавали у Нижньому Селищі їжу, одяг, засоби гігієни, іграшки для дітей.

По суті, шелтер функціонує, як гуртожиток з вдосконаленою системою самоорганізації - кожного дня є чергові, які відповідають за прибирання в загальному просторі.

А головне - у Нижньому Селищі є робота! Тут є сироварня, млинарня, теплиці. Тому для того, хто хоче працювати, можливості існують.

ГО «Закарпатська асоціація місцевого розвитку» має кілька напрямів діяльності. Найбільш вагомий  -  власна сироварня. Вона має ось такий незвичний дизайн будівля з коровою на даху.

Торік придбали у Франції сучасний млин вартістю 12 тисяч євро. Працює тут переселенець з Сєверодонецька Артем. Млинарня має своїх замовників, але планує ще експортувати своє екологічне борошно в інші країни.

Ще один напрямок бізнесу - теплиці.  На Закарпатті їх "біле море".  Учасники престуру іхали повз село Заріччя на Хустщині. Парники тут усюди - обабіч доріг, на кожній вулиці та, навіть, біля сільської церкви.

Роботою у теплиці дуже задоволений ще один мешканець шелтера харків'янин  Сергій. Його влаштовує і заробітна плата і безкоштовне житло для його родини. 

Житло «на трьох»

З приводу позитивного досвіду у війні Закарпаття може похвалитися не тільки рішенням щодо початку ремонту закинутих раніше комунальних будівель, де можна зараз створювати хороші умови для проживання переселенців.

- Є різні формати щодо впровадження таких проєктів - це і грантові проєкти з ЄС, і за програмами ООН. Але через те, що до нас в область релокувався бізнес, який будує «швидкі» будинки, ми розробили проєкт розвитку, який між собою називаємо «на трьох». У рамках такого проєкту компанія будує будинок, кошти на який дає релоковане підприємство, якому потрібне житло для працівників, — це перші 33%, іще 33% вкладає місцева громада і виділяє земельну ділянку, і решту 33% дає область з обласного бюджету. За таких умов ціна на квадратний метр площі починається від 300 доларів, це із санвузлами, кухнею, певним наповненням. Це повноцінна будівля, і той бізнес, який бере її на 10 років, зобов’язується надати внутрішнім переселенцям робочі місця з безплатним проживанням та без комунальних платежів, - каже голова Закарпатської ОВА Віктор Микита.

Крім цього, на Закарпатті створено і зареєстровано перший в Україні «земельний банк», одним з напрямків якого є виділення земельних ділянок під будівництво тимчасового житла для ВПО.

Також «земельний банк» має ще два напрямки використання:

- земельні ділянки, об’єкти та приміщення для релокованих підприємств і технопарків;

- земельні ділянки під сільськогосподарський кластер.

Звісно, думають на Закарпатті й про відбудову України.

- Зараз кожна громада тримає у своїх руках свій успіх. - зазначає Віктор Микита. - Ми на Закарпатті маємо термальні, мінеральні води - це треба використати. Тому зараз працюємо над створенням реабілітаційного центру.

Також в області активно почав розвиватися медичний туризм. Але про це в наступному матеріалі...