Про ситуацію в деокупованому селі Шандриголове Краматорського району розповіла кореспондентка телеканалу FREEДОМ Анастасія Волкова.

До війни в цьому селі проживали близько тисячі людей. Майже п’ять місяців під окупацією змінили село до невпізнання.

“У цьому селі немає жодної цілої будівлі: будинок культури, школа, дитячий садок, усі абсолютно будинки, які вищі за один поверх — усі зруйновані. Зруйновано навіть монумент воїнам, які воювали під час Другої світової війни. Чесно кажучи, поки що незрозуміло, яким чином можна буде повернути життя в це село, тому що там залишилися кілька мешканців, і там все ще йдуть слідчі дії, щоб задокументувати різні воєнні злочини російської армії. Також проводиться розмінування територій”, — каже військовослужбовець Маргарита.

Зустріти людей у ​​селі практично неможливо. Ті, хто залишилися, намагаються з дому не виходити. Сергій Литвиненко чи не єдиний, кого журналісти зустріли на вулиці. Він повертався якраз додому від сусідів із консервацією.

“Це я ходив до родичів, там собак нагодував, птахів, а це вже додому тепер”, — розповідає чоловік.

За час російської окупації села дому Литвиненка теж дісталося.

“Гараж розбили, у будинок трохи влучило — кут стоїть, але втиснуло повітряною подушкою. Було пошкоджено дах, полагодили. Побиті вікна затягнули плівкою”, — каже Сергій.

Нині до села починають приїжджати волонтери та привозити продукти. Українська влада надала мешканцям фінансову допомогу.

“Україна прийшла — дали по 1200 гривень. Але вони так і лежать. А куди їх витрачати? Магазинів немає”, — пояснює мешканець Шандриголового Сергій Литвиненко.

Виїжджати із села він не планує.

“Вже роки не ті — майже 60 років. Ну і кому ми потрібні? Та й потім — свій будинок — це свій будинок. І чому я повинен кудись їхати зі своєї землі?” — запитує він.

Виїхати за продуктами людям неможливо, оскільки практично всі машини знищено. Замовити їжу не можуть, бо телефони забрали російські окупанти.

“Кави теж вже забули смак. А у мене зять без кави не може, у нього тиск скаче, тільки кава рятує. Дрова потрібні”, — сказав Литвиненко.

Як і у багатьох звільнених містах та селах, люди у Шандриголовому переживають про те, як зимуватимуть. По дрова в ліс не вийдеш, бо все заміновано.

ЗСУ повернули контроль над Шандриголовим, проводячи операцію з деокупації Лимана. Тут український прапор майже місяць, але місцеві вірять, що відтепер — назавжди. 

Раніше повідомлялось, як зараз виглядає село Діброва.