Після війни психологічної підтримки потребуватимуть близько 15 мільйонів українців. Про це раніше заявляв Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко. Психологи підтверджують: українці опинилися в умовах ненормальної реальності. І ледве не кожен зараз відчуває тривогу, страх, пригнічення. Проте відчувати ці емоції в такий час – цілком нормально. Набагато важливіше – не застрягати в них і продовжувати жити фізично і психологічно здоровим життям. Центр громадського моніторингу та контролю шукав відповіді, як пережити стрес через війну і взяти під контроль свою внутрішню тривогу. 

Від шоку – до адаптації

За визначенням ВООЗ, психічне здоров’я – це стан добробуту, коли людина може справлятися зі стресами, плідно працювати і робити внесок у свою громаду, або у свою спільноту. Зараз всі ці чотири компоненти психічного здоров’я опинилися під важкими ударами через війну. Тому це вимагає від кожного здобувати навики та вміння справлятися зі стресовими ситуаціями, для того, щоб вистояти, вижити і бути гнучкими.

«Перші 3-4 тижні була реакція реагування. Ми реагували на вторгнення. Шок був у кожного громадянина, в кожного мешканця України, - розповіла Вілена Кіт, психоаналітикиня, координаторка Кризової Психологічної Служби Львова, під час дискусії у Медіацентрі Україна. –  Потім 2-2,5 місяці була рефлексія, коли ми міркували, що ж робити. Зараз відбувається вже процес реконструкції. Ми всі пережили втрату, отримали відчуття втрати безпеки. У кожного були плани на життя, на літо, були ділові плани. Це були плани розвитку. Однак зараз ми мусили провести корекцію, бо нам треба вижити. Перепланувати нові маршрути, зрозуміти, що робити».

Те, що психологічна адаптація повільно, але все ж таки відбувається, підтверджують соціологічні дослідження. За даними Соціологічної групи «Рейтинг», люди поступово вирівнюють психоемоційний стан і беруть під контроль стресове навантаження. Якщо у квітні за п’ятибальною шкалою оцінка стресового стану була на рівні 3,5, тобто радше високий рівень, то на сьогоднішній день уже близько 2,9, тобто радше середній рівень.

Як морально вистояти протягом війни

Попри оптимістичний рух у напрямку вирівняння психологічного стану, певні проблеми залишаються: дуже багато людей скаржаться на втому, почуття виснаженості, поганий сон. 

Психологи зазначають, що українцям варто готуватися до «марафону». І важливо в процесі так розрахувати свої сили, щоб «добігти» до фінішу. 

«Наше завдання як суспільства – продовжувати творити життя, розвивати резільєнтність. Резільєнтність — це така стресостійкість. Наслідки війни для України з одного боку — це травма, але з іншого — це і зростання. Люди, які впоралися зі стресом, потім мали посттравматичне зростання. Ми з цієї війни маємо шанс вийти кращими, сильнішими, на зламі — відновитися», - каже Галина Нетлюх, виконавча директорка Інституту психічного здоров’я УКУ та представниця Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії.

Із порад, які надають психологи: перш за все, пам’ятати про те, що війна прийшла в життя, а не життя є війною. Людина має дозволити собі бути не такою, як в мирний час. Адже почуватися розгубленим, відчувати тривогу – це абсолютно нормально в тих стресових умовах, в яких ми опинилися. Важливо почуватися вільним міняти плани, бути гнучким. Піклуватися про тих, хто потребує цього. Бути чуйним, поступливим, турбуватися про оточення, не створювати зайвих конфліктів. Налагоджувати стосунки із зовнішнім світом і соціалізуватися. Насолоджуватися буденними речами, які досяжні там, де перебуває людина. А ще – смачна їжа, спорт, сон.

Психологічна освіта важлива

У формуванні психологічно здорового суспільства також важлива робота громади і держави. Психологи підкреслюють: психологічна освіта надзвичайно важлива. Люди мають ставитися до базових знань про своє психологічне здоров’я так само, як і до знань про здоров’я фізичне. Знати, що робити і з порізом чи опіком, і з нестабільним психологічним станом. Адже депресія – це психологічна простуда.

Тому держава має побудувати систему турботи про психологічний стан суспільства. Під час дискусії в Медіацентрі Україна Орест Сувало, координатор розвитку послуг в громадах україно-швейцарського проєкту «Психічне здоров’я для України», наголосив, що  вже розроблені алгоритми, як надавати психосоціальну підтримку під час війни. 

«В першу чергу, це задоволення базових потреб людей (прихистки, їжа, дах, безпека). Другий рівень – це підтримка родини (сімейні зв’язки, комунікація, підтримка громади). Третій рівень – неспеціалізована допомога в сфері психічного здоров’я, яку може надати соціальний працівник, психолог в школі чи соціальній службі. І аж останній рівень, який буде потрібний меншій кількості – це медична спеціалізована допомога», - сказав він. 

Орест Сувало підкреслив, що ці маршрути треба налагодити на рівні громад. Щоб якомога менше людей доходили до 4 рівня і потребували спеціалізованої, дорогої допомоги.