Новий часовий ряд за 1200 років, заснований на кільцях дерев, показує, що нинішнє потепління є безпрецедентним протягом цього періоду. Про це повідомляють дослідники зі Швейцарського федерального інституту лісових, снігових і ландшафтних досліджень WSL у науковому журналі Nature, пише PORTALTELE.

Середньовіччя та наступні століття були бурхливими не лише соціально, але й кліматично. Був не лише «малий льодовиковий період», а і його протилежність: «середньовічна кліматична аномалія», під час якої, можливо, було надзвичайно тепло. Останнє можна чітко побачити на реконструйованих температурах з річних кілець дерев. Насправді реконструйовані середньовічні температури часто зображуються вищими за сьогоднішні.

Це довгий час було загадкою, оскільки немає відомого фізичного пояснення такого виняткового середньовічного тепла. Тому кліматичні моделі не в змозі його імітувати, а показують лише помірно високі температури для середньовічної кліматичної аномалії.

Підтримка кліматичних моделей

«Попередні реконструкції базувалися на ширині або щільності річних кілець дерев», — пояснює Георг фон Аркс зі Швейцарського федерального інституту лісових, снігових і ландшафтних досліджень WSL. «Обидва вони сильно залежать від температури, але іноді інші фактори відіграють роль у тому, наскільки широким або щільним стає кільце дерева».

Разом з іншими дослідниками керівник дослідницької групи Dendrosciences створив нову реконструкцію, засновану на особливо точному методі отримання інформації про температуру з дерев. На відміну від попередньої роботи, нові результати приводять до того ж висновку, що й кліматичні моделі: середньовічна кліматична аномалія була холоднішою, ніж вважалося раніше, принаймні в Скандинавії, звідки походить досліджувана деревина. Таким чином, сьогоднішнє потепління, ймовірно, виходить за межі діапазону природних коливань температури за останні 1200 років, підсумовують дослідники.

Виміряно 50 мільйонів клітин

Для свого дослідження вони використали новий метод, оптимізований у WSL для прямого вимірювання товщини клітинної стінки клітин деревини в річних кільцях дерев. «Кожна окрема клітина в кожному деревному кільці записує кліматичну інформацію, під якою вона була сформована. Аналізуючи сотні, іноді тисячі клітин на кільце, можна отримати надзвичайно чисту кліматичну інформацію», — пояснює перший автор дослідження та дослідник WSL Джеспер Бйорклунд.

Для свого нового часового ряду дослідники виміряли клітинні стінки 50 мільйонів клітин. Вони походять від 188 живих і мертвих шведських і фінських сосен звичайних (Pinus sylvestris), річні кільця яких охоплюють період у 1170 років. На основі цих вимірювань дослідники потім реконструювали літні температури в цьому регіоні та порівняли їх як з модельним моделюванням регіонального клімату, так і з попередніми реконструкціями на основі щільності річних кілець.

Небачене потепління

Результат був очевидним: температури моделей і новий часовий ряд узгоджуються. «Це означає, що зараз існує два незалежних звіти про регіональний клімат, які вказують на нижчу температуру протягом Середньовіччя, надаючи нові докази того, що ця фаза не була такою теплою, як вважалося раніше», — каже Бйорклунд. «Натомість обидва показують, що нинішнє потепління є безпрецедентним, принаймні за останнє тисячоліття, і підкреслюють роль викидів парникових газів у мінливості температури в Скандинавії».

Попередні реконструкції, засновані на щільності кілець дерев, навпаки, вказували на значно вищі температури для середньовічної кліматичної аномалії та нижчі температури для нинішнього потепління. «Це критично важливо, оскільки такі реконструкції враховуються під час оцінки точності кліматичних моделей. Якби попередні реконструкції використовувалися як еталон, це значно применшило б вплив людини на поточне потепління клімату та зменшило б довіру до прогнозів моделі», — говорить фон Аркс.