Розміри кратера Жаманшін в Казахстані: попередня оцінка показана чорним пунктиром, нова — червоним / © Garvin et al., 2023

Новий аналіз показав, що тільки за останній мільйон років Земля пережила як мінімум чотири удари небесних тіл діаметром більше кілометра. Якщо ці висновки вдасться підтвердити, то виявиться, що ми сильно недооцінювали рівень астероїдної загрози для нашої планети і цивілізації, повідомляють Cikavosti.

Падіння великого астероїда може бути вкрай небезпечним для життя на Землі і тим більше для нашої цивілізації. У минулому вони не раз викликали глобальні і локальні катастрофи. Однак оцінити частоту таких ударів непросто: геологічна активність планети і ерозія швидко стирають всі сліди. Тому зазвичай вчені орієнтуються на свідоцтва, які є не на поверхні Землі, а на Місяці.

Вона знаходиться близько і повинна отримувати приблизно ту ж кількість ударів, а їх кратери зберігаються не один мільйон років. Інше джерело інформації про ризики надають число і розміри навколоземних небесних тіл, потенційно здатних зіткнутися з нашою планетою. Подібні розрахунки показують, що астероїди і комети розмірами більше кілометра падають на Землю в середньому кожні 600-700 тисяч років.

Однак нова робота, проведена вченими з Центру космічних польотів імені Годдарда NASA, дає куди більш лякливі значення. За їхніми даними, тільки за останній мільйон років Земля пережила як мінімум чотири удари. Доповідь про це пролунала на минулій недавно 54-й Науковій конференції по Місяцю і планетам (LPSC).

Використовуючи супутникові знімки і дані лідарного сканування, отримані з різних кутів, Джеймс Гарвін (James Garvin) і його колеги склали 3D-карти чотирьох великих кратерів з роздільною здатністю до чотирьох метрів. Потім їх проаналізували за допомогою алгоритму, розробленого для пошуку кругових структур на поверхні Марса. Система виявила сліди округлого валу, розташовані набагато далі, ніж знайдені раніше і непомічені в минулих роботах.

Всі чотири вивчених кратери виявилися набагато більше попередніх оцінок. Наприклад, діаметр кратера Пантасма (Нікарагуа, вік близько 800 тисяч років), за новими даними, становить не 14,8 кілометра, а більше 35; кратер Жаманшін (Казахстан, 870 тисяч років) «виріс» від 13 до 30,4 кілометра. Ці показники свідчать, що кратери були залишені куди більш масивними небесними тілами, ніж вважалося дотепер.

Можливо, кратери, розглянуті Гарвіном і його співавторами, з’явилися в результаті падіння об’єктів більше кілометрового діаметру. При цьому вік найдавнішого з них становить максимум 1,05 мільйона років. Виходить, за цей термін Земля пережила як мінімум чотири таких удари. А якщо взяти до уваги той факт, що велика частина поверхні планети покрита океанами, то їх число могло досягати 10-11.

Нові оцінки радикально відрізняються від загальноприйнятих. Тому багато фахівців заявили, що для доказу потрібні більш серйозні і вагомі аргументи. Цілком можливо, що слабкі кільцеві структури, виявлені алгоритмом, — це уламки і грунт, відкинуті ударом і не належать до самих кратерів. Ймовірно, вони утворилися в результаті ерозії древніх кратерів. З’ясувати все це допоможуть нові дослідження — перш за все польові, з вивченням складу місцевих порід.