У сучасному світі головним критерієм успішності є можливість будувати кар'єру та заробляти пристойні гроші. Саме так ми стаємо трудоголіками з усіма наслідками, що з цього випливають.

Трудоголізм сьогодні перетворився на свого роду нову релігію століття високих технологій: величезна кількість представників найрізноманітніших професій існують у робочому режимі у вихідні та свята, під час лікарняних та відпусток.

У трудоголіків є наполегливе бажання досягти якихось примарних, зрозумілих лише їм цілей, щоб не лише в очах суспільства, а й у власних очах виглядати ідеальними. Проблема в тому, що хоч би який грандіозний результат вони отримували, їм все одно буде мало. Трудоголіки завжди прагнутимуть чогось більшого.

Але, як кажуть французи, найкраще – ворог гарного. Підсилюючи якийсь талант, ми можемо мимоволі порушити зручну рівновагу, надірвати свої сили. Жодна людина не зможе бігти вище за певну швидкість і більше певної відстані.

Візьмемо класичний приклад із життя. Ви працюєте 8 годин на день із годинною перервою на обід, і ваша зарплата складає енну суму. Несподівано у вас інсайт: потрібно спробувати працювати вдвічі більше, адже навіть за умови 16-годинного трудового дня залишиться 8 годин на сон. Натомість зарплата злетить удвічі. Так, ви можете втілити свої плани в життя. І спочатку, можливо, навіть успішно. Але проблема в тому, що, підтримуючи такий ритм і віддаючи весь свій вільний від сну час роботі, ви втрачаєте в іншому - у взаєминах з дружиною або чоловіком, дітьми, батьками, друзями. Вже через пару місяців скаженої гонки ви починаєте відчувати серйозні проблеми зі здоров'ям, а через півроку у вас настає професійне вигоряння, яке супроводжується тяжкою емоційною кризою. Трудоголізм - це невроз перфекціонізму, вилікуватися від якого можна тільки в тому випадку, якщо навчитися тверезо оцінювати свої сили та можливості та не ставити небезпечні експерименти над організмом.