Росія масово завдає ударів по заправних станціях в Україні — найбільше потерпають прифронтові та прикордонні регіони. Лише за минулий місяць ворог вразив десятки АЗС, а загальна кількість атак перевищила дві сотні. До чого можуть призвести російські прильоти по заправках та як на них реагує Україна, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю. 

Масштаби проблеми

Від початку повномасштабного вторгнення Росія вразила понад двісті українських АЗС. Атаки на заправки посилилися навесні та влітку цього року. Як йдеться в матеріалі “Економічної правди”, в червні 2026-го в Україні зафіксували понад 60 таких ударів — рекордну кількість на той час. У липні прильотів не поменшало та й серпень не обіцяє зниження інтенсивності. 

Найбільше страждають прифронтові й прикордонні регіони — Дніпропетровщина, Сумщина, Харківщина, Донеччина, Запоріжжя та Миколаївщина. Саме на Дніпропетровщину припадає найбільша кількість атак, на другому місці — Донеччина й Харківщина. 

Національний банк України у свіжому інфляційному звіті оцінив частку пошкоджених АЗС у 4%. Щоправда, запевнив, що втрачені продажі компенсують станції у тилових регіонах. Проте мешканців районів, які постійно потерпають від ударів, навряд чи втішить такий аргумент. Адже ситуація з пальним там погіршується щодень. До прикладу, у Нікопольському районі, за підрахунками журналістів “Економічної правди”, атаки зачепили 59% активних станцій, на Сумщині — понад чверть мережі. Багато знищених чи пошкоджених АЗС зафіксовані також у Краматорському, Богодухівському та Херсонському районах.

І дрони, і ракети

Українські АЗС Росія атакує різноманітними засобами: “Шахедами”, FPV-дронами та ракетами. За інформацією видання Deutsche Welle, до ударів по заправках на півдні причетний російський спецпідрозділ “Варяг” — 50-та бригада, що входить до резерву головнокомандувача РФ. На озброєнні “Варяга” — новітні, зокрема оптоволоконні, дрони з дальністю до 30 кілометрів. Як попереджає радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (“Флеш”), небезпеку для АЗС становлять і реактивні “Шахеди” з онлайн-керуванням. Такі дрони в межах своєї зони до 100 кілометрів здатні уражати як статичні, так і рухомі цілі. 

Атаки як частина пропаганди

За словами директора консалтингової компанії “А-95” Сергія Куюна, удари по заправках росіяни використовують для своєї пропагандистської кампанії, як помсту за ураження нафтопереробних заводів. Втім, експерт наголошує, що заправні станції — це винятково цивільна інфраструктура, і їхні обстріли не здатні підірвати воєнний потенціал України. “Це не б’є ні по наших військових спроможностях, ні по цивільному населенню, бо проблеми з пальним немає. Одна з головних цілей росіян — пропагандистська картинка, бо заправки класно й довго горять, це легко показувати, щоб росіяни раділи", — сказав Сергій Куюн у коментарі DW.

З ним солідарний і Бескрестнов, який вважає, що подібні удари не мають істотного впливу на забезпечення армії паливом. “Єдина мета цих атак — залякати громадянське населення", — каже радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони.

Що робить Україна?

"Власники складів, АЗС, підприємств повинні бути готові до можливих ударів. Звертайте увагу на тривоги, будуйте укриття для людей", — закликав Бескрестнов на своїй сторінці у соцмережі.

Тим часом, заправні станції вже почали змінювати роботу у відповідь на російські атаки. Наприклад, WOG закриває частину станцій у небезпечних областях уночі й зупиняє роботу під час тривог. Укрнафта купує сто вантажівок для перевезення пального, щоб швидше перекидати ресурси між регіонами. У Тростянці на Сумщині почали продавати пальне з бензовозів: модель, яку галузеві експерти пропонують легалізувати для всієї прифронтової смуги. А уряд обговорює з бізнесом захист станцій та механізми страхування воєнних ризиків. Частину заходів не розкривають з міркувань безпеки.