Державна служба статистики вперше з початку повномасштабного вторгнення оприлюднила дані щодо заборгованості за комунальні послуги. Станом на другий квартал 2025 року борг українців за оплату ЖКГ сягнув 106,6 млрд грн. Деталі розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.
Найбільше завинили за тепло та гарячу воду
За даними Держстату, у другому кварталі 2025 року українцям нарахували за комуналку 64,3 млрд гривень. Але сплатили вони на 13 млрд менше: лише 51,5 млрд гривень. Повна ж заборгованість українців за комірне станом на другий квартал цього року становить:
● за постачання теплової енергії та гарячої води — 35,2 млрд грн;
● за газ — 32,3 млрд грн;
● за електроенергію — 17,1 млрд грн;
● за холодну воду — 10,2 млрд грн;
● за управління багатоквартирним будинком — 8,8 млрд грн;
● за вивіз сміття — 3,1 млрд грн.
Разом це майже 107 млрд гривень. До цієї суми не входять борги, які накопичилися на тимчасово окупованих територіях. Нагадаємо, у кінці 2021 року заборгованість за ЖКГ становила понад 81 млрд гривень.
Чому борги зростають?
Ще на початку повномасштабного вторгнення Голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко пояснював, що до зростання боргів за житлово-комунальні послуги призводять кілька факторів. Серед них — погіршення матеріального становища українців.
“Падіння економіки України — це і втрата робочих місць, офіційно повністю зруйновано близько 6 млн робочих місць, 13 млн біженців та переселенців як всередині, так і поза Україною. Більшість із них потрапляють в зону ризику неплатників і боржників за житлово-комунальні послуги”, — розповів Попенко.
Захист від відключень більше не діє
Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україні запровадили мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення. Водночас він не стосується електроенергії та холодної води.
Також з березня 2022 року діяв мораторій на відключення житлово-комунальних послуг та нарахування пені за борги. Його скасували наприкінці 2023 року. Нині відключенню комунальних послуг підлягають домівки українців, які мають суттєву заборгованість. Аби цього уникнути, споживач може домовитись з постачальником про реструктуризацію боргу. Якщо людина відмовляється сплачувати борг та не погоджується на реструктуризацію, постачальник може стягнути борг через суд, але за умови, що сума заборгованості перевищує 20 мінімальних зарплат, тобто 142 тис. грн.
Мораторій на відключення від послуг, нарахування пені та стягнення заборгованості продовжує діяти тільки на територіях, де тривають бойові дії та на тимчасово окупованих територіях. Крім того, на окупованих територіях забороняється нарахування плати за житлово-комунальні послуги.
Щоб зменшити навантаження на сімейні бюджети, держава продовжує фінансувати програму субсидій та пільг. Субсидії в зимовий період отримують приблизно 3 мільйони домогосподарств, а пільги — близько 400 тисяч сімей. На субсидії та пільги з бюджету витрачають приблизно 45 мільярдів гривень. З цієї суми понад 30 мільярдів гривень йде на субсидії, а решта — на пільги.
|
