Росія чинить агресію проти України не лише на полі бою. Вона б’є ракетами по енергетичній інфраструктурі, атакує кіберпростір, намагається паралізувати роботу критичних систем. Організовані масовані удари по енергетиці мають не лише військову мету - вони створюють довготривалі блекаути, які впливають на всі сфери життя країни.

Однією з менш помітних, але вкрай чутливих сфер є правосуддя. Енергопостачання сьогодні - це не лише про комфорт. Це про можливість подати позов, отримати судове рішення, долучитися до засідання або вчасно дізнатися про його перенесення. І саме тому питання енергетичної стійкості судової системи стає питанням забезпечення конституційного права на судовий захист.

Право в режимі очікування

Уявіть - йде судовий процес. Вирішується майбутнє справи. Раптом світло гасне. Учасники слухання зніяковіло озираються, суддя кидає погляд на темний монітор, і справа автоматично відкладається. 

Саме так сталося у березні минулого року на одному з розглядів у Господарському суді Одеської області, коли під час засідання стався збій у роботі підсистеми «Електронний суд», і процес був тимчасово паралізований до відновлення роботи системи. 

Це не поодинокий випадок. Система «Електронний суд», яка має забезпечувати подання документів, реєстрацію та електронний документообіг, багато разів фіксувала тимчасові збої та відключення під час роботи. Тобто виникають ситуації, коли доступ до правосуддя залежить від потужності генератора, стабільності інтернету або випадкових технічних збоїв, а не від права громадянина, яке гарантоване Конституцією й законами..

Це окрема площина викликів для правової системи, бо навіть у відносно «тихих» регіонах екстрені відключення впливають на роботу судів. Наприклад, на початку 2026 року Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області оприлюднив наступне офіційне повідомлення: «Зазначаємо, що в період вимкнення електроенергії в суді автоматично припиняється робота всіх функціоналів. Під час відключення світла суд не має можливості здійснювати свою діяльність в повному обсязі: працювати в автоматизованій системі документообігу суду, здійснювати фіксування судового засідання, проводити судові засідання в режимі відео конференції, тощо».

У ненормальних умовах нормальною стає практика під час відключень енергопостачання розглядати в судах лише пріоритетні справи. Так, Семенівський районний суд Полтавської області у грудні 2025 року повідомив: «Наявне у суді резервне джерело живлення – генератор з об'єктивних причин не може забезпечити тривале та повне функціонування суду та усього його електрообладнання. У зв'язку з цим, у період відключення електроенергії, суд має можливість здійснювати розгляд передусім невідкладних та пріоритетних справ, з метою гарантування доступу до правосуддя там, де це найбільш необхідно».

Чи варто говорити, що для  звичайного учасника процесу його справа і є «невідкладною та пріоритетною» навіть коли суд визначив її малозначною. А якщо мова йде про оскарження рішення, запобіжний захід, соціальну виплату чи спір щодо майна - пропущений строк через відсутність доступу до системи може мати незворотні наслідки. І тоді відповідальність за технічний збій фактично перекладається на людину.

Процесуальні ризики

З якими ж ризиками можуть зустрітися громадяни України Покажемо на прикладах.

По-перше, затримка в реєстрації документів, бо через відключення світла зникає стабільний інтернет. Це робить роботу в «Електронному суді» неможливою або дуже затягнутою. Так, у Подільському районному суді міста Києва у листопаді 2025 року офіційно повідомили, що через регулярні вимкнення світла виникають тимчасові труднощі з друком і своєчасною реєстрацією документів із підсистеми. «У зв’язку з цим просимо учасників судових проваджень, представників сторін та інших осіб з розумінням поставитися до зазначених тимчасових незручностей та за можливості направляти документи альтернативними способами, зокрема шляхом особистого подання до загальної канцелярії суду», - йшлося у повідомленні на порталі "Судова влада України".

Ще один важливий аспект - несвоєчасне надходження процесуальних документів до судових реєстрів. 

У січні 2026 року через відключення електроенергії на одному з дата-центрів було тимчасово обмежено доступ до низки реєстрів Міністерства юстиції, що використовується у судових процесах, включно з об’єднаними держреєстрами. 

Аналогічно, у листопаді 2025 року адміністрація Єдиного державного реєстру судових рішень повідомила про тимчасову недоступність ресурсу через аварійні відключення електроенергії, що унеможливило повноцінний перегляд судових рішень та їх аналіз для адвокатів і сторін процесу.

Під час знеструмлення суд фактично випадає з цифрового простору: не працює електронна пошта й автоматизована система документообігу. У результаті учасники процесу можуть запізно дізнатися про призначення засідання чи зміну його дати — з усіма процесуальними наслідками для себе.

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області зробив заяву:

«На час вимкнення електропостачання в суді відсутній інтернет-зв’язок, що унеможливлює надання громадянам інформації, яка міститься в автоматизованій системі документообігу суду, отримання електронної пошти та документів через функціонал «Електронний суд», здійснення невідкладної реєстрації процесуальних документів. Вказані обставини можуть бути  причиною перенесення судових засідань на інший час, несвоєчасного отримання та тимчасової затримки відправлення судової кореспонденції, а також несвоєчасного відправлення судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень».

  Втім, навіть офіційні повідомлення судів про збої в роботі систем чи відсутність електроенергії не гарантують, що учасники процесу їх побачать вчасно або взагалі побачать. Такі оголошення зазвичай публікуються на сайтах судів чи в розділах новин, які не всі громадяни регулярно моніторять. Якщо ж людина очікує повідомлення через «Електронний суд» або електронну пошту, вона може просто не знати, що система в цей момент не працює.

Слабка ланка

Хоча багато уваги в дискусіях про судову реформу приділяється новим законам і цифровим сервісам, реальна технічна готовність судів до сучасних реалій далека від ідеальної, що підтверджують офіційні дані та заяви судових органів. І проблема не лише у відключеннях, а й у суттєвому недофінансуванні, недосконалому технічному оснащенні та нерівномірному забезпеченні обладнанням.

За даними Вищої ради правосуддя, на кінець 2024–2025 років суди мали нагальну потребу у 7150 одиницях засобів інформатизації, серед яких комп’ютери, сервери, обладнання для відеофіксації та відеоконференцій, мережеве обладнання тощо. Навіть за рахунок бюджетних коштів частина цих потреб була задоволена, але аудит показав, що граничні норми витрат на техніку застаріли й не відповідають ринковим умовам, що унеможливлює ефективну модернізацію судових установ. 

  Питання технічного забезпечення, зокрема відеозв’язку, було предметом спеціального обговорення у Вищій раді правосуддя в грудні 2025 року. Члени Комісії констатували, що через проблеми з інфраструктурою та технічними засобами відбувалися зриви судових засідань. Комісія визнала, що ситуація є тривожною, а дії з її виправлення недостатніми.

Попри заяви про оснащення судів альтернативними джерелами живлення, ефективність цього обладнання суттєво варіюється, і воно не завжди гарантує безперервну роботу сервісів та електронних систем у блекаути. Це підтверджують і нещодавні повідомлення ДСА України про проблемні питання експлуатації джерел живлення, які залежать від технічних чинників та забезпечення ресурсами. 

Суди в режимі виживання: що показав офіційний моніторинг

Після масованих ударів по енергетичній інфраструктурі у 2025 році Державна судова адміністрація провела моніторинг роботи судів в умовах відключень електроенергії. Формально ситуація виглядає стабільною: станом на кінець року всі суди були забезпечені альтернативними джерелами живлення. Проте деталі демонструють значно складнішу картину.

Із 583 судів лише трохи більше половини - 307 - повідомили, що працюють без суттєвих проблем. Ще 47 судів не підпадають під графіки відключень. Водночас 229 судів, тобто майже 40%, зафіксували труднощі у роботі в екстремальних умовах . Це означає, що майже кожен другий суд стикається з технічними або організаційними обмеженнями.

Найпоширеніша проблема - недостатня потужність генераторів. Десятки судів прямо вказали, що наявні установки не здатні забезпечити повноцінне живлення всієї будівлі. У кращому разі генератор дозволяє підтримувати роботу серверної, канцелярії та однієї зали засідань. Частині судів доводиться додатково закуповувати зарядні станції, акумулятори або шукати альтернативні рішення. Фактично це означає перехід у режим «мінімально необхідного функціонування», коли повноцінна робота установи стає неможливою.

Окремою проблемою залишається стан внутрішніх електромереж. Деякі будівлі фізично не пристосовані до підключення резервного живлення: необхідні стабілізатори напруги, нові джерела безперебійного живлення, інвертори, автоматичні системи введення резерву. Перепади напруги створюють ризик для серверів та роботи підсистеми «Електронний суд», що напряму впливає на доступ до процесуальних документів.

До технічних труднощів додаються й організаційні. Частина судів не має належних умов для стаціонарного встановлення генераторів, а в окремих випадках обладнання доводиться підключати тимчасово. Суди у віддалених населених пунктах змушені долати значні відстані для закупівлі пального, що ускладнює безперервну роботу під час тривалих відключень. Деякі установи повідомляють і про кадровий дефіцит - відсутність фахівців, які можуть обслуговувати обладнання. У деяких випадках генератори доводиться виносити вручну через запасні виходи й підключати тимчасово.

Дев’ять судів, розташованих у віддалених населених пунктах, змушені долати до 75 км до найближчої АЗС, щоб заправити генератор.

П’ять судів повідомили про перевищення норм витрат пального та нестачу каністр. Це вже не лише питання техніки.

У відповідь Державна судова адміністрація звернулася до уряду та енергетичних органів із проханням враховувати специфіку роботи судів під час формування графіків відключень, а також розробила план технічного дооснащення на 2026 рік. Проте сам факт, що майже 40% судів визнають проблеми із забезпеченням безперервної роботи, свідчить: система правосуддя функціонує в режимі адаптації до енергетичних ризиків.

Відключення живлення оголили вразливе місце українського правосуддя: його залежність не лише від законів і суддів, а й від елементарної інфраструктури. Коли суд не може прийняти позов, провести відеоконференцію або проголосити рішення через відсутність електроенергії, питання доступу до правосуддя перестає бути абстрактним - воно стає питанням фізичної можливості громадянина реалізувати своє право.

Електронне судочинство задумувалося як інструмент спрощення і прискорення процесів. В умовах війни воно фактично стало єдиною альтернативою для багатьох учасників судових проваджень. Проте без гарантованого резервного живлення, стабільного інтернету та чітких процедур реагування на технічні збої ця альтернатива виявляється крихкою.

Наявна практика свідчить: держава вже усвідомлює проблему і частково реагує на неї. Бо в умовах війни стійкість судової системи - це не питання комфорту. Це питання довіри до держави і здатності гарантувати справедливість навіть тоді, коли світло зникає.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя», що реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Зміст матеріалу є відповідальністю автора і не обов'язково відображає погляди організаторів та донорів проєкту.