Продовжуємо ділитися інформацією, спрямованою на підвищення національної свідомості та єдності. Сьогодні говоримо про Державний Гімн України. 

Головна музична композиція сучасної України поєднала в собі талант та ідеї Павла Чубинського і Михайла Вербицького. Цікаво, що першим музику до вірша написав видатний композитор Микола Лисенко, після чого пісня почала ширитися Наддніпрянщиною.

До речі, до офіційного встановлення гімном «Ще не вмерла Україна», популярністю серед народу користувалися бойові та повстанські пісні, а також «Заповіт» Шевченка й «Вічний революціонер» Франка. Окрему сторінку нашої історії по праву займає пісня-молитва «Боже великий, єдиний…», що нині має неофіційний статус духовного гімну.

За класикою жанру, найбільшим репресіям український гімн піддавався за радянської доби. Зокрема у 1919 було знищено близько 60 примірників гімну, а за часів більшовицького режиму пісню, як не дивно, оголосили «буржуазно-націоналістичною» й жорстоко переслідували тих, хто її поширював.

У 1980-их в умовах радянських переслідувань та утисків українських культурних діячів почалося відродження руху спротиву. Лише уявіть, як на фестивалі «Червона рута» весь стадіон підвівся і співав майбутній гімн незалежної України, який вперше за багато років прозвучав публічно.

З січня 1992-го легендарна композиція офіційно стала Державним Гімном України.