Історію про наступну нашу героїню хотілося б почати зі слів, якими зазвичай починають казки, наприклад, "Жила-була дівчинка". Будь на місці автора Ганс-Крістіан Андерсен чи Шарль Перро, так би, мабуть, і було.

Але, по-перше, автор не казкар, а по-друге, з Дашею ми познайомилися не на початку її казкового шляху, а коли вона вже тричі стала матір'ю та мала власний бізнес. Тому почнемо з того, що у 2022 році у Калуші відкрилася студія-школа англійської мови «Simple Max». Її засновницею стала Дар'я Скачко.

Але до цієї події у Харкові жила-була дівчинка. І було в неї, може, не все, як у казці, але з її елементами. Наприклад, дівчинка Даша із золотою медаллю закінчила школу, стала студенткою університету імені Каразіна.

А якось у її житті з'явився золотий чоловік. Принаймні так коротко і ємно характеризує його Даша. Чи всі заповітні бажання Даші виконував її золотий чоловік, ми не знаємо, але одне виконав точно – 23 лютого 2022 року він подарував Даші бажаний автомобіль «Міні Купер». І, можливо, жили б вони, поживали, добра в Харкові наживали, але наступного дня злий карлик, який захопив владу в сусідньому царстві, напав на її країну.

Харкову дісталося, тож у березні 2022 року Даша з чоловіком Сергієм та дітьми опинились у селі Тужилів під Калушем.

Пізніше в Калуші зняли будинок, а проданий «Міні Купер» став стартовим капіталом при створенні школи англійської мови.

Так у Даші з'явився власний бізнес. У ньому їй зараз допомагає Сергій, який через війну свою справу в Харкові втратив.

Щодо бізнесу, то Даша – не зовсім стандартна бізнесвумен. Зрозуміло, що бізнес – це можливість насамперед заробляти та давати роботу іншим. Однак, за словами Даші, головне для неї – це бути в соціумі, приносити користь суспільству. Саме тому частина внесків, сплачуваних за навчання  у школі «Simple Max», витрачається на заохочення учнів.

-Наш навчальний процес – це більшою мірою спілкування, - розповідає Даша. – Але особливість його в тому, що це спілкування англійською мовою.

Але чому саме школа англійської мови, а не, наприклад, СТО?

Це має свої передумови. Почнемо з того, що, будучи студенткою другого курсу університету, Даша хотіла стати викладачкою. Викладати вона прагнула генетику та цитологію, які вивчала у виші. З цією метою вона і прийшла в один із харківських клубів сімейного дозвілля. Директорка, вислухавши дівчинку, сказала, що потреби викладання зазначених наук немає. І, в той самий момент, коли вони вже були готові розпрощатися, раптом звідкись з'явився іноземний студент, що заблукав. Він запитав англійською, і Даша йому відповіла.

- А ось викладач англійської нам потрібен, - сказала директорка.

Так для Даші розпочалася робота у клубі сімейного дозвілля, де вона вела уроки англійської мови.

Її першими учнями були діти 7-8 років. Дві групи, по 4 особи.

Про те, наскільки Даша – успішний та вміючий зацікавити викладач, можна судити з того, що зараз її перші учні викладають уже у Дашиній школі.

- Тоді для мене це було просто хобі, адже я за свою працю грошей не отримувала, - згадує Даша.

Тим не менш, хобі стало настільки серйозним, що Даша почала розробляти свою методику викладання англійської як для зручності викладання, так і для легкого засвоєння матеріалу учнями.

Хобі так захопило Дашу, що після закінчення вузу, вона не пішла працювати за фахом, а продовжила навчати бажаючих англійської. У цьому місці можна лише поспівчувати генетиці та цитології, які втратили такого фахівця. Хоча, як знати, раптом якийсь генетик чи цитолог захоче поповнити лексичний запас англійської і в процесі навчання зможе перезалучити Дашу в чудовий світ клітин та генів. Адже приводи до вивчення англійської мови можуть бути різні. Наприклад, найдоросліша 78-річна учениця Даші з Харкова планувала поїхати на парад квітів, а на вивчення англійської її підштовхнула згубна звичка. Жінка почала вивчати мову лише для того, щоб дізнатися, де знаходиться місце для куріння.

З однією із передумов виникнення школи англійської в Калуші, все ясно. Але ж школа в якості улюбленого заняття при клубі сімейного дозвілля починалася у Харкові, а Даша опинилася в іншому кінці країни.

– Пропозиція народила попит. Спілкуючись із багатьма, ми зрозуміли, що тут людям не вистачає школи англійської, – так пояснює народження студії-школи «Simple Max»  у Калуші Даша.

Завдяки тому, що займалися волонтерством, Даша та Сергій мали багато знайомих, тому швидко набрали учнів як серед дітей, так і серед дорослих. Нині у школі понад 100 учнів. Навчання проходить як онлайн, так і офлайн. Найменшій учениці - три роки, найдорослішій - 55. Начебто все добре, але через розширення бізнесу спостерігається проблема з кадрами. Більше – з офлайн-кадрами. І все ж у планах – створення другої офлайн-студії.

Варто зауважити, що школа діє і у Калуші, і тепер вже як бізнес - у Харкові. Процес адаптації до місцевих реалій пройшов нормально, але після війни однозначно родина Скачків планує повернутися на батьківщину. Що стосується школи англійської, то вона, якщо не розшириться, так і продовжить діяти в обох містах.

Про Дашу та її школу можна писати роман, можна повість, але, на жаль, чи, на щастя, формат статті залишить обидва варіанти за бортом газетного жанру. Тому коротко – про найцікавіше.

Одна з креативних ідей Даші – корпоративна англійська, під якою мається на увазі навчання цілих колективів. Так, одного разу англійською зацікавилася логістична фірма.

– Щоб знати, що викладати, і яка саме лексика необхідна, я влаштувалась на фірму логістом, – розповідає Даша.

Мабуть, найголовніше у процесі навчання – те, що Даші вдалося напрацювати унікальну методику викладання, випустити 6 книжок для дітей від 4 років, а також посібники для викладачів за цією програмою.

Не слід забувати, що Даша – мати трьох дітей. Старшій дочці, Лері, – 7 років. Григорію – 5. Найменший, Федір, народився минулого року.

– Харків'янин, який ніколи не був у Харкові, – так говорить про нього Даша.

А ще Федір став втіленням слогану "Схід і Захід разом". Його хрещений батько – переселенець із Донецької області, а похресна – з місцевих.

На питання про те, як усе встигає, Даша відповідає просто:

- У мене золотий чоловік, і я – на позитиві.

Мабуть, цим позитивом Даша може зарядити будь-кого. Зокрема автора – на позитивний нарис замість казки. Бо казку писати зарано. Адже казка має на увазі щасливий кінець. А який кінець може бути у казки, героїні якої всього 29 років, тим більше, що казки вона пише сама – саме у казковій формі вона викладає навчальний матеріал, щоб захопити англійською найменших учнів.