Під постійними обстрілами, без електропостачання та магазинів — так живе зруйноване майже вщент російськими снарядами село Невське на Луганщині. Українська армія звільнила його наприкінці жовтня. З того часу війська РФ без зупину гатять по будинках цивільних з артилерії.

Цілодобова канонада, зруйновані будинки, підбита російська військова техніка обабіч дороги і дим від чергових прильотів — це деокуповане Невське на Луганщині.

Місцевий житель Володимир розповідає, що тут немає магазинів, та немає бензину, щоб щось привезти в село.

"Батька 30 травня поховав. І гроші були, і не було труну купить. В ящику з-під "Градів" збили хлопці та поховали батька. Цього не заслужив, звичайно. Все життя у передовиках, комбайнером був", — говорить місцевий житель Михайло.

В Невському все потрощено — церква, пошта, дитячі майданчики. Вцілілого будинку тут не знайдеш, розповідає Суспільне Донбас.

"Кожен день обстріли, обстановка в нас така. Ракети сьогодні прилітали. Ви самі чуєте: бої недалеко йдуть, в нас тут — максимум 3-4 кілометри", — розповідає заступник керівника Красноріченської військово-цивільної адміністрації Віктор Зозуля.

Місцеві визнають, що виживають завдяки гуманітарці, яку привозять волонтери та поліцейські.

"Я хочу сказати спасибі велике нашим сусідам, солдатам. Вони й помогли дрова попиляти. Ми в такому стані, що вже не можемо. І вам спасибі, що допомагаєте", — говорить місцева жителька Віра Салієнко, отримуючи ліки, які замовляла. У жінки підвищений тиск та цукровий діабет. Від постійних обстрілів та стресу, каже, майже не спить.

"Дітей я не бачу і не знаю, що з ними. Діти мої за 14 кілометрів звідси по дорозі за Макіївкою — село Нововодяне. В мене там дві доньки і онуки. Видно, половину ще не забрали, де діти мої. Я вже їх рік не бачу", — плаче Віра Салієнко.

У селищі залишаються жити 153 людини. До 24 лютого було понад сім сотень жителів. Попри постійні обстріли ті, хто лишився, виїздити відмовляються.

"Нема куди — і господарство, і мати кидати не хочеться. Корів шукаю. Ракета вибухнула у дворі, сіно згоріло, вони ходять пасуться", — розповідає місцева жителька Людмила.

За словами Віктора Зозулі, в село привозять хліб та ліки. Обіцяють до нового року доставити одяг та будматеріали для ремонту покрівель.

Поліцейські привезли чергову партію хліба — 150 буханок. Крім гуманітарної роботи, виконують тут і свої основні обов’язки — стежать за правопорядком.

"На даний час на звільнених територіях Луганської області працює зведений загін поліції Луганської області. Кожного дня — це мінімум три-чотири заяви, можливо, й більше. Фіксуються всі порушення, які були, фіксуються воєнні злочини, якщо вони мали місце. Фіксується руйнування майна", — пояснює поліцейський Віталій.

Невське було під окупацією вісім місяців. Згадуючи це, місцеві не стримують сліз.

"Господи, та передайте тому Путіну: та ми не просили, щоб ти нас звільняв від хат, від господарства. Хат нема, село розбите... Господи, якщо ти є на світі, припини цю війну!", — говорить місцева жителька Галина Мірошніченко.

Село звільнили 26 жовтня. На в'їзді з того дня тут майорить український прапор.