В Україні ще триває війна, та попри виклики сьогодення країна почала пошуки найбільш ефективних та швидких підходів до відбудови. Дещо можна та потрібно робити вже зараз.
Дедалі популярнішою стає питання збереження ресурсів та дбайливого ставлення до природи. Ми крокуємо до Європейського Союзу, а там відношення до довкілля набагато серйозніше. Сміття ж є величезною проблемою для кожної української громади. Але відповідь на запит зробити свою землю чистою вже є.
Не прогавити свій шанс
Село Чорнобаївка стало символом української стійкості. Окупаційні війська захопили населений пункт у перші дні повномасштабного вторгнення. Саме тут Збройні сили України завдали численних ударів по техніці військових РФ.
Після дев'яти довгих місяців окупації Чорнобаївка дочекалася звільнення, і виявилося, що, окрім величезних руйнувань, ворог залишив після себе купи сміття.
Біди додававало бракування в часи окупації системи збору та вивозу відходів, що, своєю чергою, призвело до утворення стихійних сміттєзвалищ.
Для розв'язання проблеми було вирішено побудувати станцію сортування та компостування твердих побутових відходів. Такий проєкт розробила службовиця Чорнобаївської селищної ради Зорє Ганієва.
«Сортування відходів життєво необхідно нашій громаді, щоб було легше боротися зі стихійними сміттєзвалищами на великій території селища та прилеглих сіл. Ще до повномасштабного вторгнення у нас були плани запустити станцію сортування сміття. Ми мали дуже дієву співпрацю активістів з керівництвом громади. У Чорнобаївці були встановлені різнокольорові пластикові контейнери для збору твердих побутових відходів та решітчасті контейнери для збору пет-пляшок. Переважна більшість населення сміття сортувала. Для будівництва станції сортування було виділено земельну ділянку, також було зроблено майже всю передпроєктну документацію – техніко-економічне обгрунтування. Але не все так вийшло, як гадалося і хотілося. 24-го лютого 2022 року почалася повномасштабна війна…»
За словами Зорє Ганієвої, після звільнення Чорнобаївки від окупантів ідея будівництва станції сортування не зникла. Навпаки, сміття стали розглядати як ресурс, а сортування й подальше перероблення відходів, як стратегічну ціль.
«Зараз проєкт знаходиться на стадії затвердження – дані актуалізуються з урахуванням сьогодення. Наприклад, проєкт вдосконалили, додавши до нього придбання обладнання для перероблення будівельних відходів. Спочатку розраховували, що можна створити від 37 до 42 нових робочих місць. А тепер їх стане більше. Також вирішили, що доцільніше станцію розглядати як частину існуючого комунального підприємства. Ми підрахували, що для постійної роботи станції сміття Чорнобаївки вистачить - на території громади виділено 16 місць для накопичення твердих побутових відходів. А щоб гарантовано мати дохід потрібно буде укладати договори на вивезення твердих побутових відходів с сусідніми громадами Херсонської області», – пояснює службовиця.
Перш за все, активісти почали вчитися.
«Завдяки навчанню у «Школі проєктного менеджменту для місцевого самоврядування» ми отримали можливість ознайомитися з технологією перероблення сміття, наочно побачити всі процеси, які відбуваються на сміттєсортувальній лінії, проаналізувати ситуацію з сортуванням твердих побутових відходів».
Зорє Ганієва впевнена, що після усього пережитого мешканці громади по-іншому почали ставитися до питань охорони довкілля. До того ж багато людей вимушено виїхали за кордон і в різні міста та населенні пункти України. Там чорнобаївці наочно мали змогу побачити перевагу політики сортування відходів.
«Чорнобаївка до війни мала понад 11 тисяч населення. Наші жителі готові повертатися, допомагати відбудовувати рідний дім та реалізувати соціальні проєкти. Вже маємо певні пропозиції від людей, як монетизівати процес сортування сміття», – додає Зорє Ганієва.
За її словами, проєктом передбачається, що будівництво сортувальної станції окупиться через 10-12 років. Сам же проєкт, згідно з Програмою комплексного відновлення території Чорнобаївської територіальної громади, має бути реалізовано до 2027 року.
До речі, одне з селищ громади - Посад-Покровське – стало учасником експериментального проєкту комплексної відбудови. Один з основних принципів цього проєкту звучить як «build back better», тобто «відбудувати краще, ніж було».
Алгоритм дій від авторки проєкту станції сортування
«Сортування сміття - це не тільки вирішення питань сьогодення, це питання свідомості кожного з нас», - каже Зорє Ганієва.
Що варто зробити?
1. Поставити перед громадою питання необхідності сортування сміття.
2. На першому етапі встановити контейнери для роздільного збору твердих побутових відходів.
3. Провести низку освітніх заходів, направлених на навчання людей принципам сортування.
4. Вивчити досвід інших громад, максимально врахувати позитивні та негативні моменти.
5. Проаналізувати всі наявні власні можливості.
6. Підготувати проєкт.
7. Виділити земельну ділянку, перевірити її на відповідність державним будівельним та санітарним нормам.
8. Залучити джерела фінансування.
Ризики або як не повинно бути
Антиприкладом зусиль по будівництву та запуску сміттєпереробного заводу може слугувати Краматорськ. У місті неодноразово робили спроби впровадити роздільний збір сміття та побудувати лінію сортування. Проте за двадцять років жодна програма не була доведена до розуму.
На початку 2000-х років Краматорськ став учасником експерименту з роздільного збору сміття в рамках проєкту «Управління твердими побутовими відходами в Донецькій області». В місті були встановлені контейнери для роздільного збирання сміття.
Планувалося, що у багатоквартирних житлових будинках люди відділятимуть вторинну сировину від органічного та іншого сміття та викидатимуть окремо у контейнери для роздільного збору, а остаточне досортування буде проходити на сміттєсортувальній станції.
Одночасно у Краматорську розпочали будівництво заводу з перероблювання сміття. Завод побудували, але фактично він так і не запрацював. У 2006 році було запущено першу лінію, яка проіснувала після запуску кілька місяців. Подальша робота проходила з перебоями, а у 2014 році підприємство зупинило роботу повністю.
У 2016 року завод був переобладнаний на сміттєсортувальну станцію. На реконструкцію об'єкта з обласного бюджету було виділено понад мільйон гривень. Після урочистого відкриття станція пропрацювала лише один (!) день.
Активіст екологічної групи «Печеніги» Олег Вяткін переконаний, що сміттєсортувальна станція в Краматорську не варта коштів, які були на неї витрачені.
В обласному департаменті екології та природних ресурсів недоцільність трат виправдовували економічно. Мовляв, вийти на прибуток станції можливо лише за умови, коли обсяг сміття становитиме від 100 до 200 тис. тонн за рік. Але сміття на станцію надходило вже «збіднене» - вторсировину, яку можна здати у пункти приймання, із загальної маси відходів витягували ще з контейнерів.
Тобто ціла низка заходів так і не допомогла місту наблизитися до досягнення задекларованої мети. На невдалий експеримент були витрачені бюджетні кошти та кошти донорів, а результатом став досвід, який суперечить світовим та європейським стандартам поводження з побутовими відходами.
Виходить, справа не тільки в інвестиціях та проєктуванні сміттєпереробних комплексів, а й у культурі населення щодо поводження з відходами.
Мапа міста без сміття
На сьогодні немає жодного українського міста, де була б реалізована комплексна програма щодо сортування відходів. Але зрозуміло, що діяти повинні абсолютно всі, навіть ті, хто досі сподівався, що влада самотужки зможе розв’язати це питання. Звичку сортувати сміття можна прищепити населенню, якщо питанням займатися, – з цією тезою погоджуються і чиновники, і екологи-активісти, які інколи намагаються розв'язувати проблему самотужки.
У Чернігові, наприклад, сортувати вторинні відходи може кожен небайдужий. За підрахунками Центру статистики, у цьому місті прихильників сортування сміття близько 25%. Цей показник є одним із найвищих у країні.
Над створенням першої у Чернігові станції сортування сміття працювала громадська організація «Еко Місто». Спочатку облаштували станцію сортування сміття. Потім купили спеціалізоване обладнання, шредер та екструдер, і зробили гаражну майстерню з перероблювання пластику.
Кожний городянин знає, де в Чернігові можна утилізувати склотару, макулатуру та інші відходи. Для цього на сайті міської ради є мапа з відмітками всіх складів. На схемі можна легко знайти найближчий пункт приймання, позначений різнобарвними мітками.
«Еко Місто» також займається просвітницькою діяльністю у школах. Проводять спеціальні тренінги для старшокласників, а потім вони самі транслюють корисну інформацію для молодших класів. Культура сортування впроваджується за тим же принципом «build back better» - «відбудувати краще, ніж було».
|