Головною передумовою початку навчального року 2023-2024 в очному форматі є наявність та задовільний стан укриттів в закладах освіти. Діти вже звикли до навчання в нових реаліях війни, але збереження життя та здоров'я усіх учасників освітнього процесу стало серйозним викликом для української освіти.
В умовах воєнного стану бюджети громад, які є засновниками та відповідають за матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів, зазвичай обмежені. І складно за такий короткий період зробити те, що не робилося роками, - запевняють деякі директори шкіл та освітні управлінці.
Так, це не просто. Але можливо. І це є важливою складовою післявоєнної відбудови країни.
Статистика втрат
Від початку повномасштабної війни головним об’єктом для ворожих обстрілів стала цивільна інфраструктура: житлові квартали, лікарні, навчальні заклади...
Дані про знищені школи, садочки, дитячі будинки, професійно-технічні училища та університети збирає Міністерство освіти і науки України на спеціальній платформі saveschools.in.ua. Так, станом на кінець липня 2023 року, 3536 закладів освіти в Україні частково пошкоджені через бомбардування та обстріли з боку Росії. З них 337 — повністю зруйновані.
Облік, ймовірно, представляє лише частину потенційних військових злочинів, список регулярно оновлюється. За цими цифрами стоїть значнонадто більше, ніж просто руйнування будівель. За ними - потреба дій та чітке розуміння, що наш східний сусід нікуди не дінеться з карти світу.
Мовою закону
Перш ніж починати розмову про безпеку дітей та вчителів в навчальних закладах, слід визначитися з поняттями.
По-перше, на сьогодні в Україні повноцінних бомбосховищ в закладах освіти немає хоча б тому, що не існує у законодавстві самого поняття «бомбосховище». Натомість є поняття «сховище», що згідно із ч. 1 ст. 32 Кодексу Цивільного захисту, є «герметичною спорудою для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів». Для захисту населення законодавчо передбачені найпростіші укриття й підвали, які теж входять до фонду споруд цивільного захисту.
По-друге, норми щодо забезпечення навчальних закладів укриттями з’явилися в законодавстві лише у 2018 році. До того прямих вказівок у нормативних документах не було. Захисні споруди передбачалися лише в закладах, розташованих у потенційно небезпечних регіонах – наприклад, поблизу атомних електростанцій.
Тобто деякі школи й дитсадки працювали, не порушуючи законодавство, хоча і не мали укриттів ані у своїх приміщеннях, ані в радіусі 500 метрів біля них.
Навіть наявні в навчальних закладах укриття станом на лютий 2022 року переважно перебували у незадовільному стані.
Досвід директора
Чи виявились українські школи готовими до війни? Як учні та вчителі протистоять небезпеці? Як навчальні заклдади намагаються впоратися із викликами війни? Про це розповідає директор ліцею на Вінниччині Олег Слушний (на фото).
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, вінницький ліцей №20 перейшов на онлайн-навчання. Дистанційне навчання тривало, аж поки для учнів та вчителів не облаштували комфортне укриття.
«Відповідно до чинного законодавства відповідальність за стан захисних споруд цивільного захисту населення несе балансоутримувач будівлі, у нашому випадку – директор закладу, тобто я», - каже Олег Слушний.
За його словами, стандартна триповерхова панельна будівля із підвальними приміщеннями площею 1732 квадратних метри була збудована в 1982 році за типовим планом.
«Я сам - випускник цього навчального закладу і знаю, що колись в підвальному приміщенні був стрілецький тир. З роками він прийшов у невідповідність, хоча устаткування вдалося зберегти. Не те, щоб підвал був захаращений, - він просто потребував якісного ремонту. У 2021 році учні нашого ліцею виступили з ініціиативою - на базі старого тиру відкрити військово-спортивний клуб, щоб покращувати знання з предмета «Захист України», – розповідає Олег Слушний.
Учнівська ідея здобула перемогу в конкурсі «Бюджет шкільних проєктів – 2021», а школа отримала 300 тисяч гривень. Робота розпочалась.
В рамках проєкту відновили стелю та стіни старого тиру, зробили сучасне освітлення. Проте, як виявилося, цього було недостатньо. В підвалі не було нормальної вентиляції. Директор закладу опускати руки не звик та почав шукати додаткові можливості. І вони знайшлися! Партнери та меценати дофінансували проєкт, надавши ще 206 тисяч. Це дало змогу поставили якісну систему вентиляції.
Далі працювали виключно своїми силами. Олег Миколаєвич зазначає, що зроблене є результатом спільнихм зусиль працівників ліцею, учнів, батьків та за підтримки місцевої влади.
В невеличкій кімнаті поряд із тиром вдалося облаштувати санвузол. Чи вартои казати, що тиром обладнане приміщення було не довго – через повномасштабне вторгнення воно стало укриттям?
«У нас є чотири входи у підвал та п’ять входів-виходів до закладу, - розповідає Олег Слушний. - Важливо, що ми маємо доступ до очищеної води – в ліцеї встановлено дев’ятиступеневу систему очищення та фільтрації питної води. Проте ми подбали про мінімальний рекомендований запас води для дітей. З опаленням проблем також не було – розводка труб проходить по всьому підвалу. Ми їх лише ізолювали й зробили безпечними».
Але навіть таке вже облаштоване приміщення ще не є повноцінним сховищем. Потрібні місця для сидіння, щоб розмістити дітей та проводити заняття; підставки для речей; необхідне для безпеки обладнання: аптечки першої домедичної допомоги, засоби пожежогасіння тощо. Все це ліцею вдалося отримати теж лише завдяки підтримці місцевої влади та міжнародного фонду.
Укриття забезпечили доступом до інтернету. Бо, як зазначає Олег Слушний, під час тривоги дитина повинна мати певний психологічний простір. Завдяки інтернету учні можуть зв’язатись з батьками, сказати, що вони в небезпеці та дізнатися, що з мамою і татом все добре.
Олег Слушний зазначає, що ліцей готовий зустріти учнів 1-го вересня.
«У нашому ліцеї навчається близько 1600 учнів. За оцінками фахівців, під час повітряної тривоги у нашому сховищі можна розмістити 850-900 осіб. Це покриває потребу в безпеці для учнів (ліцей працює у дві зміни). Батьки учнів та наші працівники за те, щоб заклад працював у офлайн-форматі. Для дітей дуже важлива комунікація. Це живе спілкування між дітьми, а також спілкування безпосередньо з вчителем. Навчання має продовжуватися», - впевнений директор ліцею.
Як обладнати укриття: корисні поради
Існує чимало чинних рекомендацій щодо створення безпечного укриття для закладів освіти. Є чіткий перелік вимог Державної служби надзвичайних ситуацій. Та облаштування укриттів і організація безпечного освітнього простору у школі з урахуванням цих вимог – одне з найважливіших завдань для директора закладу.
Очільник вінницького ліцею №20 Олег Слушний дає колегам наступні поради:
1. Зробіть оцінку наявних можливостей та потреб і витрат, необхідних для облаштування укриття.
2. Будьте проактивними. Не варто чекати, допоки до школи навідаються благодійники. Одразу починайте шукати можливості всією командою, поставте за пріоритет зробити те, що під силу самим.
3. Перебувайте на постійному зв’язку з місцевою владою та громадами. Адже донори можуть спершу вийти саме на місцеву владу, яка згодом комунікуватиме з закладами освіти.
4. Шукайте додаткові можливості. По великому рахунку, не важливо, звідки гроші, - важлива безпека дітей.
5. Співпрацюйте з міжнародними донорами й спонсорами – долучайтеся до грантових програм.
6. Створюйте колаборації з іншими навчальними закладами та організаціями.
7. Налагоджуйте та підтримуйте партнерство з батьками. Вони мають отримати інформацію про наявність та стан укриття у школі або ж про шляхи його облаштування. Важливо спільно з батьками також домовитися про додатковий вміст шкільного наплічника, окрім навчальних матеріалів. Наприклад, вода, перекус тощо.
Найпоширеніші проблеми та ризики
Звісно, кейс, про який йшлося вище, можна використовувати у відносно безпечному регіоні. Також варто мати на увазі, що всі подібні споруди та приміщення не призначені для захисту від прямого попадання. Захищають вони лише від вторинних наслідків: вибухової хвилі, уламків, стрілецької зброї тощо.
Не має універсального рішення проблеми. Бо кожен заклад, розробляючи укриття, керується особливостями розміщення школи, характеристиками та архітектурними особливостями її будівлі. У деяких закладах освіти зовсім немає приміщень, які можна використовувати як укриття з урахуванням усіх норм ДСНС.
Найбільша складність – це великі суми, які йдуть на ремонти, будівництво нових укриттів або придбання модульних сховищ. Дуже часто у засновників закладів та в місцевих бюджетах таких коштів немає.
Навіть обладнані укриття іноді фізично не можуть вмістити всіх учасників освітнього процесу. У будь-якому випадку розклад навчання у школі складається так, щоб у приміщенні закладу перебувало стільки дітей, скільки можуть вмістити укриття. У вимогах ідеться, що в укритті має бути мінімум 0,6 кв.м на одну особу, хоча фахівці рекомендують збільшити цей показник хоча б до 1 кв.м на дитину.
Дуже часто приміщення, в якому облаштовані шкільні укриття, підтоплюють ґрунтові води. З такими проблемами зіткнулися громади на Рівненщині та Чернігівщині.
Облаштовування укриттів у навчальному закладі буває неможливим через відключення електроенергії, артилерійські обстріли або близьке розташування закладів освіти до зони бойових дій.
Досвід Ізраїлю
Школа в Ізраїлі / Фото Times of Israel
Обладнання укриттів варто розглядати в довгостроковій перспективі. Післявоєнне відновлення потребує створення нових можливостей, а не тільки розв'язання старих проблем.
Українські школи мають стати кращими та безпечнішими, ніж були до лютого 2022 року, і бажано, щоб у закладах освіти з’явилися справжні сховища. Прикладом для цього може служити досвід Ізраїлю. Ця країна давно перебуває в стані війні, тож громадяни узвичаїлися жити в моменти реальних ракетних загроз. Цікаво, що діти там навчаються в школах очно, а не дистанційно.
«Попри ворожі атаки школи тут зачиняються на короткий проміжок часу», - розповідає вчителька, фахівець з медіаграмотності Тетяна Іванова.
Жінка зараз живе і працює в Ізраїлі. За її словами, в країні всі нові будівлі шкіл та дитячих садочків обов’язково облаштовані бомбосховищами. Вони можуть розміщуватися не лише на цокольному поверсі.
Як розповідає Тетяна Іванова, школи в Ізраїлі мають, максимум, два поверхи. Сховище на поверсі являє собою спеціальну наскрізну «трубу» з бетонних плит посеред будівлі, вхід до якої можливий з кожного поверху.
У підвалі стеля сховища – міцна плита між поверхами – тримається на залізобетонних колонах. Товщина бетонних стін сховищ складає 40-50 сантиметрів. Така конструкція здатна витримати навіть прямий ракетний удар. Над невеличкими вікнами, які під час тривоги закриваються металевими щитами, облаштовані спеціальні навіси, які теж захищають сховище від уламків.
Процес евакуації в навчальних закладах Ізраїлю відпрацьований до автоматизму. Діти чітко знають, як діяти під час тривоги. Не гаючи ані секунди, без речей та не чекаючи на команду вчителя, діти максимально швидко прямують до сховища. До речі, перебування в укритті під час повітряної тривоги не передбачає продовження процесу навчання повною мірою.
«Нові реалії життя вимагають нових і реальних рішень і від керівників українських навчальних закладів, - каже Тетяна Іванова. – Усі наявні проблеми слід проаналізувати та зробити висновки. Саме від активної та відповідальної позиції освітян залежить зараз безпека наших дітей – головного та найціннішого ресурсу нашої країни». |