Війна перекриває кисень |
Коли йдеться про страшну ціну війни, зазвичай наголошують на втратах, які вона завдає безпосередньо громадянам, політичним відносинам та економіці. Багато людей не усвідомлюють надзвичайно згубний вплив війни на довкілля. Він, безумовно, виглядає менш трагічно, ніж смерті та руйнування, свідками яких ми є, але має значні наслідки.
Мовчазні жертви Збройні конфлікти завдавали великомасштабної шкоди навколишньому середовищу протягом всієї історії людства. Проте лише в останні десятиліття фахівці почали вимірювати екологічні збитки від війни. Навіть на Стокгольмській декларації з довкілля конференції 1972 року - базовому акті міжнародного права - не згадувалося про важливість війни для забруднення довкілля. Від 24 лютого 2022 року триває масштабна агресія Росії проти України. Реальні цифри втрат - людських життів, руйнувань, збитків - українцям ще доведеться дізнатися і осмислити. Проте, за словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця, вже відомо, що загальна оцінка завданої шкоди довкіллю нашої країни перевищує 1,9 трильйона гривень. Такі оцінки є суперважливими, бо дають змогу державі оцінити в грошовому еквіваленті втрати, які потім можна буде стягнути з країни-агресора. Однак пересічному українцю іноді складно за космічними сумами побачити і осмислити масштабність проблеми. Тому спробуємо розглянути питання завданої війною шкоди довкіллю на прикладі однієї області - Донецької. І серед сили-силенної проблем довкілля виберемо одну – проблему забруднення атмосферного повітря і вплив його на здоров’я людини.
«Брудна» проблема Стан довкілля Донеччини - найбільш техногенно навантаженого регіону України та Європи - завжди викликав серйозне занепокоєння: на нього припадала значна частка викидів у навколишнє середовище й виробництва відходів у країні. На Донеччині була створена потужна техносфера, яка на початок 2014 року охоплювала понад 1100 значних промислових підприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості, енергетики, тяжкого машинобудування та будівельних матеріалів. На території області експлуатувалося близько 300 родовищ корисних копалин, тут знаходилося та працювало на місцевому вугіллі, привізному мазуті і газі близько 30 % електростанцій України. Стурбованість громадськості щодо погіршення забруднення повітря почала зростати наприкінці 1990-х років. Питанням довкілля Донеччини стали опікуватися науковці й міжнародні організації. Так щороку Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського складала рейтинг найбрудніших міст за показником якості повітря. За даними спостережень, 2018 року дуже високий рівень забруднення спостерігався і в Донецькій області, а саме у Маріуполі, Слов’янську, Краматорську. Ці міста потрапили в антирейтинг через підвищений вміст специфічних шкідливих речовин, зокрема, формальдегіду, фенолу, фтористого водню, аміаку, а з основних домішок — завислих речовин, діоксиду азоту, оксиду вуглецю. З часом ситуація не покращувалася. За даними Головного управління статистики у Донецькій області, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за 2021 рік становили 795,4 тис. т (понад 30 % від загальних викидів по Україні). Вочевидь виникла потреба інформування населення про стан забруднення навколишнього природного середовища, передусім про стан повітря.
Часи змін Робити висновки про якість повітря можна, лише маючи великий масив даних. Перші комплексні огляди екологічної ситуації в зоні конфлікту на сході Україні з’явилися на початку 2015 року. Світовий банк, ЄС і ООН здійснили аналіз наслідків конфлікту та потреб для їх подолання, в тому числі аналіз екологічних аспектів. У 2020 році було оприлюднене дослідження «Забруднення повітря в Україні з космосу». У 2021 році у Краматорську було презентоване дослідження «Управління якістю атмосферного повітря: від концепції до реалізації», підготоване експертами проєкту «Чисте повітря для України». Автори закликали покращити моніторинг забруднення повітря та залучити громадськість до розробки регіональних стратегій зменшення забруднення. Крім державної системи моніторингу, в Україні почала діяти також громадська — вона допомагала державній більшою розгалуженістю, особливо в малих містах і селищах. За всю історію спостережень, зазначає експерт з екологічної безпеки Максим Сорока, в Україні було встановлено 1430 таких станцій. Не залишилася осторонь проблеми і обласна влада Донеччини. У 2017 році департамент екології та природних ресурсів Донецької облдержадміністрації почав впроваджувати автоматизовану систему моніторингу стану довкілля Донецької області. Було встановлено 7 стаціонарних постів моніторингу атмосферного повітря, 50 станцій на межах підприємств-забруднювачів, дві пересувані лабораторії. Варто зазначити, що такого обладнання, такої технічної бази для моніторингу довкілля не мала жодна область України. Було створене комунальне підприємство Донецької обласної ради «Центр моніторингу довкілля». Всі ці заходи породжували певний оптимізм…
Нові виклики Початок широкомасштабної війни практично паралізував природоохоронну діяльність на Сході України, а кількість загроз під час бойових дій зросла в рази. Всі організації, що до 24 лютого 2022 року здійснювали збір інформації про стан довкілля в Донецькій області, зазнали порушень у роботі, більшість з них втратили приладову базу, технічне, матеріальне та транспортне забезпечення, архіви та документацію. Скоротився обсяг звітності перед органами державної статистики. Зрештою була втрачена значна частина кваліфікованого персоналу, який або залишився в місцях попереднього розташування організацій, або виїхав із зони проведення військових дій. Але шок перших місяців війни змінився розумінням, що практика відсутності нагляду за навколишнім середовищем під час збройних конфліктів залишила багатьом країнам серйозну екологічну спадщину, що впливає на здоров’я населення та вимагає величезних витрат на відновлення навколишнього середовища. Тому тема шкоди довкілля, пов’язана з військовим забрудненням як ніколи на часі.
Спалені легені За даними Організації Об'єднаних Націй, щороку через хвороби від викидів в атмосферу помирає близько 7 мільйонів людей у всьому світі. Україна має також суттєву сумну статистику: в Центрі громадського здоров’я МОЗ ще у 2019 році заявляли, що опосередковано в нашій країні до 8% смертей пов’язано зі впливом забрудненого повітря. В абсолютних цифрах - це приблизно втрата 45 тисяч українців щороку. ВОЗ, за своїми оцінками у 2017 році, давала цифру у 58% передчасних смертей, спровокованих забрудненням повітря, які саме пов’язані з інфарктами та інсультами. В Україні ця цифра досягала 80%. Чи проводяться нові дослідження? Стовідсотково так. Але оприлюднених даних наразі немає. Проте деякі висновки можна зробити й за допомогою звичайних станцій моніторингу стану атмосферного повітря. В Донецькій області зі 123 таких станцій залишилося 3. Одна з них працює в Слов'янську. Аналіз її показників вражає. В травні 2022 року горіли ліси у Лиманському лісгоспі. Площа пожежі охопила понад 935 гектарів. Показники стану атмосферного повітря «зашкалювали». Зокрема показник PM2,5 виріс до 214! І це, враховуючи, що відстань між Лиманом і Слов’янськом становить 20 км!
Коли стовпчики із зелених стають жовтими – це небезпечно для вразливих груп: малих дітей, людей із хворими бронхами, легенями тощо. Їм краще утриматись від прогулянок у цій місцевості. А коли цифри стають темно-червоними, то зачиняти вікна й уникати походів на вулицю варто вже всім, бо дим являє собою суміш газів і дрібних часток, що утворюються при спалюванні деревини та інших органічних матеріалів. Найбільшу загрозу здоров'ю людей представляють дрібні аерозольні частинки, що містяться в ньому. Дрібні частки також можуть спровокувати серйозні загострення хронічних захворювань дихальних шляхів, легенів і серця. - Лісові пожежі, що виникли в результаті обстрілів окупантів та як наслідок забруднення атмосферного повітря тонами шкідливих речовин, таких як оксид та діоксид вуглецю, ангідрид сірчистий, оксиди азоту, тверді речовини, важкі метали, та інше - це загроза, яку несе російська військова агресія для екології не лише України, а й всього світу, - констатують у Державній екологічній інспекції у Донецькій області.
Невидимі вбивці Яку ж небезпеку несуть в собі різноманітні викиди? Наразі виділяють п’ять основних забруднювачів, за якими здійснюється моніторинг і складається індекс забруднення атмосферного повітря в Україні, це: пил, діоксид азоту, діоксид сірки, формальдегід та оксид вуглецю. Так, діоксид азоту потрапляє при горінні в атмосферу від викидів підприємств та автомобілів. У Центрі громадського здоров’я кажуть, що відразу можуть з’являтися симптоми, і, якщо понаднормова дія на людину цієї сполуки триватиме довго, це вже може спровокувати хронічні захворювання дихальних шляхів. Подібним чином діє і діоксид сірки: він викликає запалення та подразнення, що полегшує потрапляння інфекції всередину організму. Пил також є подразливим елементом, що, осідаючи в легенях, пошкоджує клітини. Формальдегід - сильний подразник та є отрутою для клітин; потрапляючи далі в систему кровотворення людини, він уражує різні системи організму. При оцінці ризику виділяють два типи забруднення - це тверді частинки розміром 10 мікронів і тверді частинки розміром 2,5 мікрона. Тверді частинки розміром 10 мікронів осідають в легенях і там викликають свою негативну дію; тверді частинки розміром менш як 10 мікронів здатні проходити через аерогематичний бар'єр, який є в легенях, вже в кровообіг і там вже спричиняти свою дію. Це може викликати запальні процеси, формування тромбів, запалення стінок судин - якраз це може бути однією з причин виникнення інфарктів та інсультів. Фахівці також відносять в окрему групу недугів, які можуть спричинити забруднене повітря, хронічні обструктивні захворювання легень, бронхів, бронхіальну астму, а також рак легенів.
Вуглецевий слід Назвати точні показники стану атмосферного повітря Донеччини сьогодні неможливо – попри те, що на частині території області не проводиться екологічний моніторинг та ускладнена робота Державних екологічних інспекторів, в регіоні діє певний режим секретності. Як це не дивно, дослідження змін концентрації регульованих атмосферних забруднюючих речовин під час війни не існують. Значна частина знань про потенційні ризики для здоров’я та вуглецевого сліду армійської техніки отримана з полігонів минулих війн. Проте військові транспортні засоби, танки, артустановки та інша техніка потребують енергії, і найчастіше цією енергією є нафтопродукти. Незалежно від того, використовується техніка нашої армії чи ворога, йдуть тренування чи бойові дії, військові транспортні засоби викидають у повітря величезну кількість чадного газу, вуглеводнів, оксидів азоту, діоксиду сірки та CO2. Вплив забруднення повітря, спричиненого вибухами та руйнуванням будівель, також недооцінюється, оскільки, зокрема у випадку PM2,5, він пов’язаний з рецидивами інших захворювань, крім серцево-легеневих, включаючи розлади травної, кістково-м’язової та сечостатевої систем. Фахівці стверджують, що для більш правильної оцінки загального ризику необхідно враховувати всі джерела забруднення повітря та всі пов’язані з цим захворювання. Необхідно також брати до уваги психосоціальні реакції на стрес.
Надія залишається Настане день, коли війна в Україні закінчиться. Обов'язково нашою Перемогою. Але слід добре розуміти, що екологічна шкода, завдана війною зберігатиметься в Україні, ще багато років. Знадобляться десятиліття, щоб пережити драматичні наслідки забруднення повітря, води та землі, а також всієї екосистеми та біорізноманіття нашої рідної землі. Припиняться обстріли, дерева виростуть знову, міста відбудуються сучасними і чистими, і, можливо, природа ще раз наповнить нам легені свіжим повітрям…
|
||
| ||
Найбільш читане
- ЗАПРОШУЄМО ПРОСЛУХАТИ НОВИЙ ЕПІЗОД ПОДКАСТА ДОНЕЦЬКОЇ ТПП "ШВИДШЕ, ЕФЕКТИВНІШЕ, УСПІШНІШЕ: ІНСТРУМЕНТИ ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТУ ДЛЯ БІЗНЕСУ"
- Підприємець із Краматорська успішно скористався шансом, релокувавши бізнес до столиці
- ДОНЕЦЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА ЗАВЕРШИЛА СЕРІЮ ПОДКАСТІВ ДЛЯ ПРЕДСТАВНИКІВ БІЗНЕС-СПІЛЬНОТИ
- ЩО ВАРТО ПОЧИТАТИ ПІДПРИЄМЦЯМ ДЛЯ САМОРОЗВИТКУ
- Де брати актуальну бізнес-інформацію?
Даючи рекламу одночасно у дві газети - "Технополіс" и "Четвер", Ви заощаджуєте гроші, а реклама працює вдвічі ефективніше! Телефони відділу реклами:
(06264) 3-43-68
(06264) 3-57-44
050-855-05-12
Найкоментованіше
Опитування
Результати: 70
Погода у Краматорську
вологість:
тиск:
вітер:
Коментарі