Громадяни нашої держави зможуть офіційно мати паспорти двох і більше країн. Раніше це суперечило законодавству, аде все змінив законопроєкт № 11469, який ухвалила Верховна Рада. Що саме передбачає документ, які недоліки називають його критики, і коли запрацюють зміни — зʼясовував Центр громадського моніторингу та контролю.

Документ з історією

Проєктів закону про множинне громадянство у Верховній Раді не менше пʼяти, зазначає “BBC-Україна”. Послідовним прихильником такої ідеї є президент України. Володимир Зеленський вносив відповідні законопроєкти протягом усієї каденції. Нинішній документ, який Верховна Рада ухвалила, також ініційований Офісом президента. Проголосували за нього 243 депутати. 

Зміни для громадян

Основна зміна для українців, яку принесе закон: наші співгромадяни зможуть отримувати паспорт іншої держави, не відмовляючись від громадянства України. Раніше для цього офіційно потрібно було відмовитися від українського паспорта. Втім, фактичного покарання за недотримання цієї вимоги не передбачалося.

Новий документ визначає множинність громадянства у певних випадках. Наприклад, якщо повнолітні українці автоматично отримали громадянство іншої країни чи отримали його у спрощеному порядку. Також множинне громадянство можливе, коли українська дитина одночасно набуває його за правом народженням чи внаслідок усиновлення. Громадяни України можуть автоматично набувати іншого громадянства і під час шлюбу з іноземцем.

Множинне громадянство не отримують ті, хто має російський паспорт. Права на множинне громадянство не матимуть і власники документів низки держав, що не визнають територіальну цілісність та суверенітет України. Йдеться про тих, хто не підтримав Резолюцію Генасамблеї ООН “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 року № 68/262. Окрім Росії, це Вірменія, Білорусь, Болівія, Куба, КНДР, Нікарагуа, Судан, Сирія, Зімбабве та Венесуела.

Не матимуть права на множинне громадянство і певні категорії українців, як от державні службовці і судді.

Зміни для іноземців

Множинне громадянство дозволять лише для іноземців із низки дружніх країн. Зокрема, йдеться про ті держави, що запроваджували санкції за російську агресію. Підготувати перелік цих країн протягом двох місяців має Кабінет Міністрів. Громадянам решти держав — доведеться відмовлятися від свого паспорта, щоб отримати український.

Відповідно до ухваленого закону, іноземці, які хочуть набути українського громадянства мають бути фізично в Україні під час подачі документів: зробити це через посольство чи консульство не дозволяється. Також іноземці складатимуть іспити на знання Конституції, історії та мови України. 

За скороченою процедурою громадянство України зможуть отримати іноземці українського походження, наприклад, представники діаспор в інших державах. Передбачено спрощення процедури для іноземців, які проходять військову службу в Україні. Та для людей, які становлять державний інтерес: науковців, знаменитостей тощо. 

На тих, хто набуде українського громадянства, поширюватимуться чинні обовʼязки наших громадян, зокрема, обов’язок щодо захисту вітчизни. Відтак, прогнозує влада, про масову міграцію іноземців до України не йтиметься.

Підтримка документу

Ухвалення цього закону має посприяти поверненню українців з-за кордону, вважає президент Володимир Зеленський. За даними Міністерства національної єдності, 90% наших співвітчизників за кордоном перебувають в країнах, де дозволено множинне громадянство. Також у відомстві підрахували, що наразі за кордоном проживають близько 20 мільйонів українців. Йдеться про нащадків мігрантів, людей, що виїхали у 1990-х та 2000-х, а також про біженців, які залишили Україну на початку повномасштабного вторгнення. Мета закону, зазначають його прихильники — дозволити цим категоріям українців та їхнім дітям зберегти звʼязок з Батьківщиною та залучити їх до відновлення держави.

Заступниця голови президентської фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук називає ухвалення закону “історичним” і “рішенням, яке важливе мільйонам”. А Уповноважений із захисту державної мови наголошує: завдяки тому, що парламентарі врахували його правки, документ гарантує рівні мовні умови для всіх громадян та посилює захист статусу української мови в умовах війни.

Критика законопроєкту

Критикують документ, зокрема, через норми, що стосуються наявності паспортів країни-агресорки. Адже, за словами правозахисників, закон створює ризики втрати громадянства України для жителів тимчасово окупованих територій.

Так, Гельсінська спілка з прав людини звертає увагу на те, що отримання російських документів на окупованих територіях не завжди відбуваються добровільно. “Формально, мешканці тимчасово окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської і Херсонської областей, а також невизначена кількість ВПО, які набули громадянство РФ через подання відповідних заяв, у разі прийняття закону і набрання ним чинності в запропонованій редакції можуть згодом вважатися такими, що набули громадянство РФ добровільно”, — наголошують правозахисники. І закликають закон доопрацювати.

Коли зміни запрацюють

Наразі просування документу сповільнилося: підписати його і запустити подальшу процедуру Голова Верховної Ради не може. Все через постанови, внесені низкою народних обранців. Їх спершу має ухвалити чи відхилити парламент. А відбудеться наступне пленарне засідання вже у липні.

Для того, щоб закон набрав чинності, його також має підписати глава держави. Враховуючи позицію Володимира Зеленського, проблем із його підписом, ймовірно, не виникне.