За інформацією начальниці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ірини СВИСТУН.

Талант допомагає створити твір, а закон – його захистити. Норма права прокладає автору юридичний шлях, який дозволяє вільно використовувати результат своєї творчої діяльності, отримувати від цього прибуток та оскаржувати неправомірні дії інших осіб.

Що таке презумпція авторства та коли виникає авторське право?

Автор твору є первинним суб’єктом, котрий володіє правами на нього. Якщо не існує інших доказів, то ним вважається особа, що зазначена звичайним способом, як автор на оригіналі або примірнику твору – презумпція авторства. Момент створення твору є початком виникнення авторського права.

Права на твір, створений у співавторстві, співавтори розділяють солідарно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення. Частина твору, створеного у співавторстві, визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин. У цьому випадку кожен зі співавторів зберігає своє авторське право на створену ним частину твору, яка має самостійне значення. Їх відносини можуть бути визначені договором. У разі його відсутності авторське право на твір здійснюється всіма співавторами спільно.

Щодо яких результатів творчої діяльності виникають авторські права?

Об’єктами авторського права можуть бути результати творчої діяльності, які Цивільний кодекс України виділяє в категорії:

- літературні та художні твори (поеми, статті, лекції, промови, музично-драматичні твори, пантоміми, твори живопису, архітектури, скульптури тощо);

- комп’ютерні програми – вони охороняються як літературні твори;

- компіляції даних, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності тощо.

Твори є об'єктами авторського права незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження. Авторське право не поширюється на ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції як такі.

Разом з тим, до об’єктів авторського права не належать:

- акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади;

- державні символи України, грошові знаки, емблеми;

- повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної пресінформації тощо.

Які права має автор на свій твір?

Перелік прав автора на свій твір ділиться на немайнові та майнові. Відповідно до цивільного законодавства  немайновими є:

- право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності;

- право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності тощо.

Майнові ж права на твір дозволяють автору:

- використовувати твір;

- дозволяти використання його твору іншим особам;

- перешкоджати неправомірному використанню його твору, в тому числі забороняти таке використання тощо.

Майнові права інтелектуальної власності на твір, створений у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту), переходять до юридичної або фізичної особи, де або у якої працює автор, з моменту створення службового твору у повному складі, якщо інше не передбачено договором чи законом.  Якщо ж твір створений за замовленням, то майнові права інтелектуальної власності переходять до замовника з моменту створення твору у повному складі.

Що таке публічна ліцензія та як здійснюють майнові права на твір?

Суб’єкти авторського права можуть здійснювати свої майнові права особисто, через представника чи іншу уповноважену особу або через організацію колективного управління відповідно до закону.

Внаслідок оприлюднення твору, тобто коли він стає доступним загалу, не повинні порушуватися права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдаватися шкода громадському порядку, фізичному і моральному здоров’ю населення.

Автор або інша уповноважена особа можуть надати дозвіл на використання твору будь-якою особою на визначених умовах – публічна ліцензія. Своєю чергою особа, що отримала можливість користуватися твором, зобов’язана дотримуватися визначених суб’єктом авторського права умов, на яких їй було видано дозвіл.

Автор має невідчужуване право на справедливу винагороду за використання його твору у випадках, розмірах і на умовах, передбачених законом. Після смерті автора це право переходить до його спадкоємців.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через 70 років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього зі співавторів, який пережив інших співавторів, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір він може вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом.

Яким чином реалізується право слідування?

Автор має невідчужуване право на одержання справедливої винагороди як частки відрахувань від кожного продажу оригіналу художнього твору, оригіналу рукопису літературного або музичного твору, наступного за продажем оригіналу, здійсненим автором. 

До оригіналів творів прирівнюються також їх примірники, виготовлені в обмеженій кількості самим автором або під його керівництвом, які пронумеровані, підписані автором або містять інші позначення, що засвідчують його авторство.

Право слідування належить автору, а після його смерті переходить до спадкоємців автора та спадкоємців цих спадкоємців і діє до спливу строків чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір.