З 1 березня в Україні на 30% подешевшали 100 лікарських препаратів, які користуються найбільшим попитом. Цей крок — результат ініціативи Президента та низки рішень, спрямованих на зниження вартості важливих медикаментів. Вже незабаром здевшати мають ще 250 найменувань. Але, проблеми, які призводять до високих цін на ліки, залишаються актуальними. 

Експерти називають кілька основних причин зростання цін: залежність від імпорту сировини, недостатній контроль держави за ціноутворенням та надмірну консолідацію ринку аптек. Центр громадського моніторингу та контролю з’ясував, як саме формуються ціни на ліки і хто впливає на ціноутворення. 

Як формується кінцева ціна на ліки

Існує думка, що ціни на ліки встановлюють виробники. Однак це не зовсім так. Після того, як виробник передає свій продукт дистриб'юторам та аптекам, він вже не може контролювати його кінцеву ціну. Тож вартість, яку споживач платить у аптеці, складається з кількох компонентів. Передусім — відпускної ціни виробника. До неї входять витрати на виробництво, закупівлю та доставку сировини, контроль якості, дослідження, розробку тощо. Далі йде маржа дистриб'юторів, що включає витрати на логістику та зберігання товару. В Україні середня дистриб'юторська націнка, за даними “РБК-Україна”, складає 10-12%. 

Кінцевий елемент ланцюга — аптеки, які мають декілька інструментів впливу на кінцеву ціну препарату. По-перше, це націнки. В Україні донедавна вони були нерегульованими на всі препарати, крім рецептурних та критично важливих, і становили до 30% від відпускної ціни виробника. Другий інструмент, завдяки якому аптеки можуть заробляти — так званий “маркетинг”, який, втім, не має стосунку до промоції ліків. “Маркетинговий платіж — це, по суті, плата виробника аптеці за те, щоб його товар потрапив у продаж, був викладений на помітне місце, його рекомендували провізори. Це дуже непрозора історія, яка підвищує ціну для кінцевого споживача”, — розповіла  Інна Іваненко, голова БФ “Пацієнти України” в інтерв’ю “Укрінформу”.  

Таким чином, виробники вимушені закладати “маркетингові платежі” в відпускну ціну препарату, бо інакше він просто не потрапить на полицю. Те, що саме ці приховані платежі є однією з головних причин подорожчання ліків, визнав і міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. 

Небезпеки монополізації аптечного ринку 

Причину надмірного впливу аптек на ціноутворення експерти вбачають у стрімкій консолідації ринку в останні кілька років. “Що стосується аптечних мереж, то ми маємо сьогодні на ринку пʼять аптечних мереж, які, і це ні для кого не секрет, володіють 80-85% ринку”, — сказав президент асоціації “Виробники ліків України” Петро Багрій під час брифінгу в Медіацентрі Україна. 

Така монополізація ринку може призвести до кількох негативних наслідків. По-перше, обмежений вибір препаратів. Аптечні мережі часто знижують доступність дешевших, але ефективних препаратів, замінюючи їх на більш дорогі іноземні аналоги, які вигідні для мережі через високу маржу та бонуси від виробників. По-друге, споживачі змушені купувати ліки за завищеними цінами, оскільки альтернативні дешевші варіанти або не потрапляють на полиці, або їх практично не просувають. По-третє, закриття аптек у малих містах і селах. Великі аптечні мережі не зацікавлені в розширенні своєї присутності в регіонах, оскільки це для них менш вигідно. 

Що далі?

Без подолання аптечної монополії ціни на ліки продовжать зростати, а доступність необхідних медикаментів для населення залишатиметься на низькому рівні. Лише комплексне втручання держави, яке включатиме жорстке регулювання, демонополізацію ринку та підтримку незалежних аптек в регіонах, зможе забезпечити справедливе ціноутворення та доступність якісних медикаментів для всіх громадян України. Власне, держава, як активний та ефективний регулятор — це й є стандартна практика Європейського союзу, куди продовжує рухатися наша країна.