Від думки до дії

Взаємозв’язок між думками та поведінкою більший ніж може здатися на перший погляд. Але яку роль у цьому відіграють емоції? Усвідомлення таких зв’язків допоможе зрозуміти себе та інших, а також досягти бажаних результатів у житті.

Як пов’язані думки, емоції та поведінка?

Емоції часто визначають думки і впливають на поведінку. Позитивні емоції, як-от радість або задоволення, зазвичай спонукають людину до оптимістичних думок та активних дій. З іншого боку, стрес, тривога чи сум можуть породжувати негативні думки та обмежувати нас.

Емоційний інтелект — це здатність розпізнавати власні емоції та емоції інших, бути свідомими та уважними до внутрішнього стану.

Хоча людина не завжди здатна контролювати зовнішні обставини, вона може впливати на власну реакцію на них. Ставлення до себе з гумором та відкритість у вираженні емоцій позитивно впливає на загальний стан. Уміння розуміти свої почуття допомагає приймати кращі рішення і вибирати успішні стратегії поведінки навіть у складних ситуаціях.

Вплив війни на емоційний стан та спосіб мислення

Повномасштабна війна, яка вже декілька років триває в Україні, впливає на емоції кожного жителя країни та людей, які зараз перебувають за кордоном. Люди можуть відчувати страх, тривогу, злість, розпач тощо. 

Важливо прислухатися до себе, довіряти внутрішнім відчуттям і намагатися жити в теперішньому моменті. Якщо ви відчуваєте, що стрес перешкоджає вам займатися повсякденними справами, не соромтеся звертатися по допомогу. Вона може бути важливим кроком до збереження ментального здоров’я.

Не варто почуватися винним за свої переживання, оскільки вони є нормальною реакцією на важкі життєві ситуації.

Робота з негативними думками здатна підтримати ментальне здоров’я

У кожного з нас іноді виникають нав’язливі негативні думки та емоції, тому важливо спрямовувати увагу на те, що відбувається в теперішньому моменті. Радимо використовувати техніки розслаблення та користуватися дихальними вправами, що поліпшить концентрацію уваги. Корисно відстежувати та ставити під сумнів негативні думки. Пам’ятайте, що стрес та поганий настрій можуть впливати на наше сприйняття реальності, тому події здаватимуться більш драматичними та негативними. Не зайвим буде перевіряти себе та аналізувати: ми зараз спираємось на факти чи на відчуття, підсилене страхом або негативними думками?

Прості кроки, які можуть допомогти:

1. Контроль та планування. Не завжди ситуації залежать від людини, тому краще зосереджуватися на тих діях, які ви в силах контролювати. Плануйте повсякденні справи, дотримуйтеся розкладу й робіть маленькі кроки для досягнення своїх цілей.

2. Інформаційна гігієна. Намагайтесь обмежити споживання новин, які посилюють тривогу або стрес. Докладніше про те, як бути в курсі подій, але не нашкодити своєму стану, читайте в матеріалі «Інформаційна гігієна та як обмежити нездорове споживання контенту».

3. Хобі та ресурсні активності. Рекомендуємо зосередитися на тому, що надає вам позитивні емоції, наприклад, улюблене хобі або спорт. Більше про те, як виявити свої ресурсні активності та навіщо вони потрібні, читайте за посиланням.

4. Соціальна взаємодія. Не забувайте про важливість підтримки близьких та друзів. Поділіться своїми почуттями й досвідом із тими, хто переживає схожі емоції.

5. Позитивне мислення. Наприкінці кожного дня зосередьтеся на позитивних моментах і визначте речі, за які ви вдячні. Створення позитивного настрою допомагає зберегти внутрішню гармонію і збалансувати емоції. Для цього можна завести щоденник вдячності або записувати думки в телефон.

Думки й емоції взаємодіють між собою, утворюючи складний ланцюжок впливу на наше життя. Розуміння цього процесу допомагає краще контролювати реакції та досягати бажаних результатів у різних сферах життя.

Джерело: https://howareu.com/.   

Ментальне здоров’я – це психологічний стан, при якому людина може реалізовувати свій потенціал, долати життєві стреси, продуктивно працювати та робити внесок у життя своєї громади. Турбота про ментальне здоров’я так само важлива, як і турбота про фізичний стан, а в період війни та післявоєнний час – це особливий фокус для жінок та чоловіків, що працюють.

Найбільші витрати для будь-якого бізнесу спричиняють психологічні проблеми співробітників. ВООЗ прогнозує, що у світі до 2030 року психічні захворювання та відсутність на робочому місці внаслідок психологічних проблем стануть найбільшим викликом для сфери праці.

Підприємствам України потрібна дієва політика й програма психосоціальної підтримки на робочому місці (далі – ПСП) для відповіді на виклики у воєнний та післявоєнний час. В перспективі вона має перерости в комплексну програму збереження ментального здоров’я на роботі.

Основні цілі програми ПСП:

• Визнати психосоціальні наслідки війни для людини і сфери праці;

• Сприяти запобіганню важким психічним і поведінковим розладам;

• Посилити позиції роботодавця та профспілки як лідерів, орієнтованих на добробут працівників;

• Сформувати психологічно безпечне середовище, де принцип конфіденційності й відсутність стигми та дискримінації має пріоритетне значення;

• Навчити працівників розпізнавати ознаки психологічних проблем для запобігання появі важких психічних і поведінкових наслідків;

• Навчити працівників методам управління стресом та навичкам психологічного відновлення;

• Запобігти емоційному та професійному вигоранню працівників;

• Навчити працівників навичок надання першої психологічної

допомоги (далі – ППД);

• Надати працівникам доступ до зовнішніх ресурсів фахової психологічної допомоги;

• Стати більш відкритими до розмов про ментальне здоров’я та ініціатив щодо психосоціальної підтримки на робочому місці.

У разі готовності підприємства до запровадження програми психосоціальної підтримки на робочому місці роботодавець може звернутися за консультацією та практичними порадами до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці.