Французький актор Ален Делон помер на 89-му році життя. Про це повідомило Aгентство France-Presse із посиланням на спільну заяву його трьох дітей.

Зазначається, що він помер у своєму будинку у французькій комуні Душі в оточенні дітей та сім'ї.

Ален Делон став легендою світового кіно завдяки своїй рідкісній харизмі та зухвалій красі.

Ален Делон народився 8 листопада 1935 року в передмісті Парижа Со. Його батько був директором кінотеатру, мати працювала фармацевтом. Після розлучення батьків він виховувався у прийомній сім'ї. У 1952 році, у віці 17 років, записався в морський експедиційний корпус і був відправлений до Індокитаю, де на той час точилася війна. Після повернення до Франції працював офіціантом, вантажником та рознощиком газет.

Кар'єра у кіно

В 1957 Ален Делон дебютував на великому екрані у другорядній ролі в картині Іва Аллегре "Коли втручається жінка". У 1958 році зіграв головну роль у мелодрамі П'єра Гаспар-Юї "Крістіна".

Після виходу в прокат трилера Рене Клемана "На яскравому сонці" (1959 рік) і драми Лукіно Вісконті "Рокко та його брати" (1960 рік) він став не лише одним із найпопулярніших французьких акторів, але й набув популярності за межами країни.

В 1962 році Делон знявся в драмі Лукіно Вісконті "Леопард" з Бертом Ланкастером і Клаудією Кардинале. За цю роль у 1964 році він був номінований на "Золотий глобус" як найперспективніший молодий актор. Того ж року зіграв у пригодницькій комедії Крістіан-Жака "Чорний Тюльпан".

У 1968 році він разом з Ромі Шнайдер, Морісом Роне та Джейн Біркін виконав одну з головних ролей у кримінальній драмі Жака Дере "Басейн", яка згодом стала культовою.

У 1984 році на екрани вийшла мелодрама Бертрана Бліє "Наша історія" з Делоном у головній ролі, за яку він був удостоєний французької премії "Сезар" як найкращий актор. У 1998 році, після провалу бойовика Крістіана Фешнера "Один шанс на двох", у якому Делон знявся з Жаном-Полем Бельмондо та Ванессою Параді, актор заявив про звільнення з кіно. Проте вже у 2000 році погодився на роль у комедії Бертрана Бліє "Актори" разом із Бельмондо, Жераром Депардьє та іншими. Також взяв участь у зйомках трисерійного телевізійного фільму "Фабіо Монтале" (2001 рік), у телесеріалі "Френк Ріва" (2003-2004 роки) та у телефільмі "Лев" (2003 рік). У 2006 році на екрани вийшла комедія Тома Лангмана "Астерікс на Олімпійських іграх" за його участю.

1979 року Ален Делон знявся в радянському політичному детективі Олександра Алова та Володимира Наумова "Тегеран-43".

У травні 2017 року Делон знову оголосив про завершення акторської кар'єри. Загалом він знявся у понад 100 фільмах. Протягом десятиліть він залишався ідеалом чоловічої краси та секс-символом світового кінематографу. За оцінкою критиків, успіх його кінокар'єри забезпечила як бездоганна зовнішність, так і природний акторський талант.

Ален Делон удостоєний ордена Почесного легіону (1991 – кавалер, 2005 – офіцер).

Крім того, йому було присуджено італійську кінопремію "Давід ді Донателло" (1972 рік), приз Берлінського кінофестивалю за внесок у кіномистецтво (1995 рік). 19 травня 2019 року йому було вручено почесну "Золоту пальмову гілку" Каннського кінофестивалю за видатну кар'єру. Оргкомітет фестивалю назвав його "живою легендою та планетарною іконою" кіномистецтва.