Війна суттєво ускладнила ведення бізнесу та негативно вплинула на роботу підприємців. Однак, попри труднощі, українці адаптувалися до нових реалій, продовжуючи розвивати власні справи та масштабуватися. Сотні підприємців вирішили випробувати свої сили на ринках ЄС. Хто ті, кому вдалося зробити крок уперед? І що саме потрібно зробити для того, щоб бути готовими досягати більшого?

Бізнес з нуля

Героїні цього матеріалу - засновниці українського бренду рослинної доглядової косметики «Vesna» Інна Скаржинська та її донька Вікторія Маслова. Це не тільки розповідь про їхній досвід подолання труднощів, а й експертна оцінка успішних дій.

Тож, почнемо.

Невеличке містечко Буча у передмісті Києва завжди було комфортним і затишним. Це зараз воно сумно відоме у всьому світі. Про нього найчастіше з біллю та розпачем згадують, коли йдеться про трагічні втрати серед мирних українців та звірячість ворога. 

А майже дев’ять років тому у мирній на спокійній Бучі розпочала свою історію «Vesna».

«У нас багатодітна сім'я. У мого молодшого братика були проблеми зі шкірою – атопічний дерматит. Спроби йому допомогти були марними - аптечні та магазинні засоби не підходили, - розповідає Вікторія. – Тоді ми з мамою просто викинули з дому всю побутову хімію і вирішили користуватися тільки натуральними засобами. Спочатку навчилися робити натуральне мило, яким користувалися самі. А ще дарували його друзям. Знайомі порадили виставляти свої роботи на продаж через соцмережі. Результат здивував – виявилося, що у людей був величезний запит на натуральні засоби догляду. Так розпочали власну справу. Заробітну плату не отримували, бо весь невеликий прибуток від продажів вкладали у розвиток».

Можна сказати, що до початку повномасштабного вторгнення бізнес «Весни» розвивався надзвичайно швидко. Тільки за один передвоєний рік об'єми виробництва рослинної косметики «Весна» виросли у п'ять разів! Але і працювати довелося у п’ять разів більше. 

Спочатку складові купували у поставників, потім вирішили самі вирощували екологічні рослини без застосування хімічних добрив: календулу, смородину, чебрець, череду, амарант… Було побудовано справжнє циклічне виробництво, яке поєднувало у собі вирощування рослин, їх збір, сушку, екстрагування, а також виготовлення косметичних препаратів та їх поширення на ринки збуту.

Підприємиці запустили франшизу, відкрили власні магазини, вклали договори про співпрацю з великими торговельними мережами, що давало досить великий потенціал можливостей.

Основним спонукальним моментом для Вікторії та Інни стало бажання розвиватися як бізнес. Одним словом, працювати на власний бренд. Так на ринку з’явилася торгова марка «Vesna».

Експертний коментар. «Реєстрація власної торгової марки була дуже розумним рішенням, - зазначає директорка Міжнародного інституту підприємництва, експертка з питань інтелектуальної власності Людмила Степаненко. – Останнім часом, спілкуючись із представниками бізнесу, я почала спостерігати певну тенденцію – власники не тільки переймаються об'ємами та питаннями виходу на міжнародний ринок, сьогодні їх хвилює збереження власної індивідуальності. Знайомий з ринковими відносинами та захистом власних прав підприємець розуміє, що ведення бізнесу без торгової марки - пов'язане з великим ризиком.

Бізнес зазвичай базується на ідеї, яка допомагає йому виділитися серед конкурентів. І її слід захищати з самого початку. В іншому випадку, будь-хто зможе скористатися ідеями та напрацюваннями підприємця. І юридично доказати порушення його прав буде дуже складно, інколи - неможливо.

Не буде зайвим нагадати, що саме репутація відіграє ключову роль у підвищенні попиту на продукцію. Яким би чудовим не був товар, споживач зазвичай реагує і впізнає його завдяки знайомій назві бренду, слогану, цікавому логотипу. І саме торгова марка після її офіційної реєстрації дозволяє володіти об'єктом інтелектуальної власності. Таким чином, підприємець має не тільки обладнання для виробництва, приміщення, - він володіє нематеріальним активом».

Слова експертки підтверджує подальший розвиток нашої історії.

«Ми усвідомлювали, що вторгнення може статися, але не могли передбачити, що 27 лютого російські танки будуть прориватися у центр Бучі», - розповідає засновниця компанії Інна Скаржинська.

На щастя, родина встигла покинути місто до його захоплення. З чотирма дітьми жінка виїхала за кордон. Як тільки Буча була звільнена, сім'я повернулася в Україну.

Побачене приголомшило: приміщення офісу, виробництво та лабораторії були розграбовані. Враз підприємиці, здавалося б, втратили все.

«Частина обладнання була вкрадена, частина – понівечена. Весь колись хірургічно чистий простір був брудним та смердючим. Схоже виглядали й магазини. Збитки були такими великими, що з якогось моменту ми перестали їх рахувати. Втрати - це не тільки гроші, це ще час та зусилля: ми самі робили ремонти, самі облаштовували магазин, самі стояли за прилавком. В решті решт, ми вирішили, що вкрадене та розбите обладнання можна купити, а торгова марка, досвід та розуміння, як працює ринок, залишаться з нами», - каже Вікторія Маслова.

Нові виклики - нові можливості

Вціліле обладнання вирішили перевезти до Львова, де з 2019 року вже працював магазин косметики бренду «Vesna». Ще один магазин за три дні до повномасштабного вторгнення відкрили на Закарпатті у місті Мукачево. Це були теж значні кроки для розвитку. Проте назвати це повноцінною диверсифікацією не можна було, бо географічне розширення бізнесу відбулося лише в межах України. Але в умовах війни тільки диверсифікація і покладання на власні сили дають бізнесу стійкість і успіх.

Численні програми підтримки малого та середнього бізнесу надавали матеріальну та консультаційну підтримку підприємствам, які прагнули попри все зберегти свою діяльність. На початку війни це було питанням фізичного виживання бізнесів.

Приміщення у перенасиченому релокованими підприємствами Львові знайти було досить складно. Та не має нічого неможливого. 

«Працювати почали одразу. Робота дарувала надію та підтримувала, а ще нас дуже стимулювали клієнти. Пам’ятаю, як ми раділи, коли вони писали що у тривожну валізу клали наші засоби по догляду. Ми прагнули бути максимально корисними в часи війни, допомагати нашим бійцям і до нашої звичайної лінійки додали виготовлення загоювальних мазей від опіків та тріщин. На коробочках писали мотивуючі написи і безкоштовно відправляли на фронт. Часу на рефлексію не було - рухалися вперед, вирішували, домовлялися, навчалися…», - розповідає Вікторія Маслова.

Через деякий час після переїзду у соцмережі вона натрапила на інформацію про проєкт West Business Hub, який був націлений на допомогу релокованим підприємцям.

Вікторія подала заявку і досить швидко отримала істотну допомогу – в рамках проєкту компанії знайшли виробниче приміщення. А головне - шість місців ним можна було користатися безкоштовно.

Експертний коментар. «Українські підприємці ще ніколи не мали таких грантових можливостей, як зараз. І треба їх активно використовувати, - зазначає бізнес-тренерка, консультантка з маркетингу та розвитку бізнесу Світлана Насирова. - Звертайте увагу на інформацію про діяльність бізнес-спільнот. Сьогодні фокус уваги грантодавців зосереджений на підтримку бізнесу, який створює робочі місця, розвиває свій кадровий потенціал. Програми підтримки бізнесу – це насправді важливий механізм розвитку. І особливо важливо для успіху бізнесу мати маркетингову стратегію. Не забувайте та не применшуйте свій досвід та навички».

Вікторія Маслова вчилася завжди, тому переконувати її, що участь у різних навчальних та презентаційних заходах є дуже важливою, було зайвим.

«Навчання – це довгострокова стратегія. Так само, як і побудова власного бренду. Це не лише можливість здобути необхідні компетенції, але й шанс заявити про себе», - впевнена Вікторія.

Не зупинятися! 

«У сучасному світі дуже виріс попит на натуральність. Цей сплеск попиту на органічні косметичні засоби став для нас важливим фактором зростання», - зазначає Вікторія Маслова.

Косметичний бренд «Vesna» почав виходити на міжнародний ринок ще до війни, переважно через представників української діаспори. Зараз підприємство отримує багато замовлень від споживачів у США, Канаді та Німеччині. 

Стартуючи з двохсот гривень майже дев'ять років тому, чи могли Інна та Вікторія уявити, що заснований ними бізнес розростеться до впізнаваного бренду, до мережі власних магазинів, партнерських точок в Україні та за кордоном, до продажів на світових торговельних онлайн-платформах? Певно, ні.

Однак зростання має свої виклики. Вихід на європейський ринок вимагає від українських підприємців розв'язання багатьох питань. Необхідно завжди бути в курсі законодавчих змін і регулювання, особливо у сфері виготовлення косметичної продукції.

Експертний коментар. «В серпні поточного року запрацює новий Технічний регламент, який регулює поставку та продаж косметичної продукції до країн ЄС. Це особливо стосується вимог стосовно використання певних складових. Дотримання європейских стандартів створить умови для підвищення конкурентноспроможності продукції наших виробників. Це вимога часу, - зазначає провідна експертка департаменту міжнародного співробітництва Донецької торгово-промислової палати Таміла Дмитриченко. - Основна мета прийняття цього документа – гармонізувати технічне регулювання в Україні з європейським законодавством, щоб усунути бар’єри для торгівлі косметичною продукцією між Україною та країнами Європейського Союзу. Але підприємці-експортери не залишаються наодинці з новими умовами – їм допомагають експерти: навчають, готують, супроводжують. Щоб ця система працювала на користь компанії, а не навпаки, якість продукції має постійно залишатися на високому рівні. Позитивну репутацію заробити значно важче, ніж втратити».

«Vesna» до змін готова. 

«Від початку війни ми жодних питань не мали стосовно того, здаватися, перечекати чи продовжувати працювати та розвиватися, каже Вікторія Маслова. - Ми асоціюємо себе з весняним відродженням. А воно неодмінно настане для всієї нашої країни. Віримо і працюємо!».