Краматорчанин Андрій Свищов зайнявся меблевим бізнесом, з одного боку, випадково, з іншого - передумов до цього було більш ніж достатньо. І головними з них можна вважати освіту та досвід.

Трудову діяльність Андрій розпочав у Донецькій обладміністрації в Управлінні інвестицій та інновацій після закінчення Донецького університету, де здобув спеціальність економіста. Після року роботи в обласному центрі повернувся до Краматорська, де кілька років пропрацював у виконкомі місцевої міськради. Потім був етап діяльності у комунальному підприємстві «Міст». І в той момент, коли цей етап з певних причин підійшов до свого логічного кінця, Андрій зустрів свого колишнього однокурсника. Можна сказати, що зустрів зовсім випадково. Але цей випадок визначив його подальшу діяльність в наступні 12 років.

Однокурсник Андрія на той момент працював в компанії «Кронас» міста Донецьк, яка займалася постачанням меблевої фурнітури та комплектуючими для виробництва корпусних меблів. Товариш запропонував очолити аналогічну філію у Краматорську. І Андрій погодився. Мабуть, цю подію можна вважати вступом у меблевий бізнес.

Трохи більше року пропрацював Андрій у краматорській філії «Кронасу». Спектр діяльності підприємства – все для виробництва меблів. У штаті налічувались 12 співробітників. Замовниками були різні виробники меблів – від так званих гаражників, до великих фабрик.

Створення власного бізнесу

Зрозумівши механізм, який проживає меблі з моменту «зачаття», точніше, з появою перших меблевих хромосом до готового продукту на кухні або в офісі замовника, у 2012 році Андрій зареєструвався як підприємець і сам зайнявся виробництвом меблів. Так у Краматорську з'явилася компанія з виготовлення корпусних меблів "Арт-Дизайн".

Бізнес розвивався. Починав Андрій із двома збиральниками, пізніше додалися ще четверо. Можливо, сьогодні Андрій Свищов був би меблевим магнатом, якби не війни та епідемії.

Перший удар по підприємству завдав 2014 рік, коли до Краматорська увійшли терористи Гіркіна. Щоб уникнути сумної долі багатьох бізнесменів, які стали жертвами бандитського свавілля, Андрій разом із сім'єю виїхав до Гостомеля. Але, на щастя, «300 стрєлковців» ненадовго затрималися в Краматорську, і через три місяці, після звільнення міста, Андрій повернувся додому і знову приступив до виробничої діяльності.

Без падінь немає підйому – кризу 2014-го вдалося надолужити за два наступні роки. Переселенці з окупованих Донецька та Горлівки осідали у Краматорську, обживалися, намагалися «вити нові мебльовані гнізда». З'являлися нові замовлення, і до 2019 року підприємство Андрія Свищова налічувало вже 15 осіб. На горизонті тільки з'явилися нові перспективи, але тут у життя, в тому числі й у виробничий процес підприємства, втрутився коронавірус. Ковід, який з меблів визнавав лише лікарняні ліжка, різко зменшив кількість замовлень, обсяг виробництва впав, штат скоротився до 9 осіб.

Евакуація з рідного міста

Ну, а потім прийшло 24 лютого 2022 року. Той період Андрій взагалі згадує, як чорну смугу. Ця смуга залишила глибокий слід у добробуті сім'ї. Спочатку злодії, які й досі залишаються невідомими, викрали автомобіль його дружини. Далі - більше: Андрій потрапив в аварію, в якій втратив автомобіль, а сам зазнав травм і дивом уцілів.

Тож початок військової агресії, що обернувся трагедією для всієї країни, у його особистому житті став, якщо можна так сказати, «вишенькою на торті» з низки нещасть.

Разом із сім'єю Андрій евакуювався у безпечне місце. Спочатку таким місцем став Дніпро. Але пізніше, у травні 2022 року, Андрій із дружиною Ганною та сином Артуром перебралися до Києва. Зрозумівши, що війна не закінчиться швидко, вирішили відроджувати бізнес у столиці.

На той момент вже діяла державна програма з релокації бізнесу, тому обладнання та інструменти з Краматорська завдяки «Укрпошті» та «Новій пошті» вдалося перевезти безкоштовно. Безкоштовно – не означає безпечно. Евакуація габаритного обладнання потребувала часу. Треба було все запакувати, завантажити. І не завжди це вдавалося зробити між повітряними тривогами, які у Краматорську звучали та й досі звучать майже цілодобово. Так, одного разу, під час чергового навантаження почався обстріл краматорського аеропорту, що знаходився неподалік. Андрій зі своїми співробітниками змушені були ховатися під машиною, але, на щастя, такий форс-мажор виник лише раз.

Моменти релокації

Епопея з перевезенням обладнання завершилася успішно, що дозволило відновити виробничу діяльність у Києві.

– Пошук клієнтів розпочав по старій базі. Усіх, кого міг, обійшов та обдзвонив особисто, – розповідає про перші кроки бізнесу у релокації Андрій. – Першим моїм замовником у Києві став Благодійний фонд «Здоров'я жінки та планування сім'ї». Ще, перебуваючи у Краматорську, у 2018-2019 роках на його замовлення ми виготовляли меблі для кабінетів психологічної допомоги у пологових відділеннях Донецької, Луганської та частково Харківської областей.

Відродження в нових умовах

Цікаво, що кількість замовників зростала не завдяки рекламі, а завдяки так званому сарафанному радіо, ніби підтверджуючи слова царя Соломона про добре ім'я, яке гримить світом, наче трубний голос.

Втім, навряд чи саме по собі сарафанне радіо вело б трансляції на теми доброго імені, якби воно не підтверджувалося високою якістю виконаних робіт. 

 Останній виконаний заказ - квартира-студія під ключ

Позитивний результат не забарився.

– Доковідні обсяги на сьогодні нам відновити не вдалося, – розповідає про проміжний результат діяльності у столиці підприємець. – А ось на довоєнні – ми вийшли.

І це з урахуванням того, що свого житла у Києві Андрій не має - його доводиться винаймати, як і виробничі приміщення.

Ми – це Андрій із дружиною та п'ятеро збиральників. Усі вони – краматорчани. Двох із них Андрій працевлаштував за умовами отриманого від держави гранту у розмірі 250 тис. грн. Крім того, на ці гроші було придбано фрезерний верстат. Ще один верстат - лазерний - вдалося придбати на грант, отриманий від Міжнародної організації з міграції. Грант у розмірі 4,5 тис. євро призначався для підприємств на придбання обладнання.

- З тих перших 250 тисяч грантових гривень я вже виплатив у вигляді податків за своїх працівників більшу частину – 180 тисяч. Взагалі ми постійно моніторимо ситуацію з грантами. Є обладнання, придбавши яке ми могли б зменшити собівартість нашої продукції, але гранти на його придбання передбачають такі умови, які нам не завжди підходять, - розповідає про поточну ситуацію Андрій.

Проте, на запитання, чи варто релокувати бізнес, підприємець однозначно каже: «Так, цей крок буде виправдано!».

Зустріч з колегами із компанії "Кронас", які переїхали із Краматорська до Івано-Франківська

На його переконання, релокація бізнесу – це переміщення його в інші умови, які не обов'язково будуть гіршими за колишні тільки тому, що вони нові.

– Релокація – це новий виток діяльності, новий шанс на розвиток, – вважає підприємець.

Можливо, тому у Андрія Свищова сьогодні є не лише впевненість у завтрашньому дні, а й впевненість у цілих трьох наступних місяцях. Саме на цей період "Арт-Дизайн" забезпечений замовленнями, які на цьому не закінчаться, упевнений Андрій.