Усі діти хочуть і люблять гратися. Вища комісія ООН з прав людини оголосила гру правом кожної дитини. Що потрібно зробити горомадам, щоб діти з інвалідністю мали можливість реалізувати свої права через доступ до ігрових майданчиків? Право повноцінно спілкуватися та налагоджувати соціальні стосунки з однолітками та іншими людьми.

Чому це важливо?

В Україні понад 164 тисячі дітей мають певний тип інвалідності.  Таку цифру в Міністерстві соціальної політики називали ще на початку 2020 року. С того часу всі питання, повязані з дитячою інвалідністю, та проблеми соціального розвитку, особливо з урахуванням повномасштабної війни, стали ще актуальнішими. Так, за інформацією Офісу Генерального прокурора України, станом на лютий 2024 року 1287 дітей отримали різні поранення. Війна триває, тому ця цифра, на жаль, буде тільки зростати. 

На щастя, маленькі українці з інвалідністю вже можуть навчатися разом зі своїми однолітками, брати участь у дитячих розважальних заходах. Система освіти повністю прийняла і втілила принцип, згідно якому діти повинні рости рівними, бути щасливими та успішними.  Істотно збільшилась і кількість інклюзивних ігрових майданчиків. Збільшилась, але не стала достатньою.

З початку повномасштабної агресії РФ проти України реалізація переважної кількості проєктів, націлених на розвиток  інклюзивної освіти була призупинена, зазначає на своєму сайті проєкт «Нова Українська школа».  Втім, в одних громадах вирішили не чекати, доки почнуть діяти державні програми з  розвитку безпечного та безбар’єрного середовища для дітей з інвалідністю, і почали робити певні кроки самостійно. В других - досі не можуть знайти відповідь на питання, з чого почати розвивати культуру рівності і доступності?

Існують успішні (і не дуже) кейси створення інклюзивних ігрових майданчиків. В якості прикладів розглянемо досвід представників трьох міських громад – Львівської, Броварської та Слов'янської.

Львів. Бути готовими до допомоги

У серпні 2023 року на подвір'ї львівського центру соціальних послуг та реабілітації «Джерело» відкрився майданчик для дітей з інвалідністю. На просторі розміром понад 1100 квадратних метрів малюки незалежно від своїх особистих здібностей чи вад отримали можливість безпечно розважатися на всіх спеціально адаптованих атракціонах.

Майданчик умовно поділений на зони: окремо розташовані гойдалки та каруселі для дітей з порушенням опорно-рухового апарату; окремо - розважальні та розвивальні цікавинки для дітей з аутизмом. Є навіть невеличке футбольне поле.

Ігровий майданчик був створений завдяки партнерству між центром «Джерело» та благодійниками - американцями Едвардом Вейном та його дружиною Тетяною Тричковіч. Едвард понад тридцять років був генеральним директором приватної корпорації, яка виробляла обладнання для нафтохімічної промисловості. Зараз він присвячує власні час та фінанси гуманітарній діяльності і є засновником проекту Bridge of Life.

Здавалося б, про що тут говорити? Знайшлися благодійники, дали гроші – ось вам і майданчик! Але для того, щоб будь-який проєкт було підтримано донорами, треба провести величезну підготовчу роботу, добре розуміти власні потреби та мати досвід успішної діяльності. В «Джерелі» це добре розуміли.

Як розповіла заступниця директора Центру Наталя Сіреджук розповіла, що «Джерело» працює вже понад 30 років. Мало того, саме його створення стало результатом співпраці батьків дітей з інвалідністю і волонтерів з Канади. За цей існування було реалізовано багато проєктів. З 2008 року на базі «Джерела» було створено Львівський міський центр реабілітації.  

- Ми в Центрі мали невеличкий майданчик, де мали змогу гратися діти з інвалідністю, але створений новий простір за своєю якістю не йде ні в яке порівняння з тим, який був, - каже Наталя Сіреджук. 

За її словами, знайомство з американцями з самого початку було конструктивним. Едвард Вейн відвідував кілька закладів в Україні. Серед них було і «Джерело». Коли благодійник висловив бажання допомогти Центру, йому на вибір запропонували кілька проєктів, але американця більше зацікавило створення інклюзивного ігрового майданчика.   Протягом двох місяців Вейн аналізував ситуацію, аби зрозуміти, наскільки великою є потреба у створенні такого безбар'єрного простору, які саме діти будуть відвідувати майданчик. На основі аналізу було розроблено загальну концепцію, визначені види необхідного обладнання. 

На початку реалізації до проєкта долучилися вузькі спеціалісти з різних галузей: психологи, педагоги, дизайнери. Як зазначає Наталя Сіреджук, з великою увагою були прийняті та враховані пропозиції від батьків та вихователів дітей з інвалідністю. Були враховані і умови зберігання обладнання – майданчик огороджений, випадкова людина не має змоги потрапити на його територію і щось пошкодити.

Вся ця велика попередня робота дозволила використати 60 тисяч доларів (а саме в таку суму обійшлося будівництво) з максимальною користю. 

Слов'янськ. Об'єднати небайдужих

Перший у місті Слов'янськ доступний майданчик для дітей з інвалідністю відкрили у 2016 році у парку «Мрія».

Ініціатором його будівництва став благодійний фонд «Слов'янська мрія». Спочатку це була група з п'яти жінок, які вирішили, що після пережитої у 2014 році ворожої окупації місто і його мешканці потребують більше просторів для розвитку та відпочинку.

Так виникла ідея перетворити старий занехаяний сквер майже в центрі міста на комфортний парк. Коштів на реалізацію задуманого не було - ініціатива трималася виключно на гарячому бажанні та ентузіазмі. Почали з того, що у вільний час жінки самі виходили розчищати чагарники та прибирати сміття. Їхні зусилля помітили інші містяни і взялися допомогати. А завдяки фінансовій підтримці місцевих підприємців територію досить скоро вдалося привести до ладу – там з'явилися різноманітні артоб'єкти, спортивний комплекс, вдалося навіть засадити велику ділянку фруктовими деревами. І звісно, в парку облаштували дитячий майданчик. Спочатку звичайний.

Усвідомлення необхідності створення такого простору прийшло не одразу. Як розповідає членкиня БФ «Слов'янська мрія» Ольга Веденська, під час облаштування скверу жінки звернули увагу на молоду матір, яка вивозила на прогулянку дитину в інвалідному візочку. Вони зупинялися неподалік, і хлопчик лише дивився, як будуються гірки та гойдалки, на яких мали змогу розважатися лише здорові діти.

«Так не повинно бути! Треба створити таке середовище, з якого жодна дитина не буде виключена», - вирішили жінки та підготували проєкт з промовною назвою «Згуртуємося заради дітей. Ти не один. Створення інклюзивного простору». З готовою пропозицією звернулися за допомогою до міжнародної організації. Проєкт було підтримано фінансуванням у розмірі 300 тисяч гривень. Таку ж суму на умовах співфінансування виділила міська рада Слов'янська. Загальна вартість проєкту з урахуванням курсу валют на 2015 рік склала 15 тисяч доларів.

Окрім фінансової допомоги донори надали проєкту унікальну можливість залучити до роботи відомого американського архітектора та ландшафтного дизайнера Майка Еббета. Він вже мав чималий досвід, бо реалізував багато подібних проєктів в США, Китаї, Тайвані та в країнах Африки.

Як розповідає Ольга Віденська, такая експертна допомога дозволила використати найкращий світовий досвід та забезпечити дотримання всіх сучасних вимог безпеки.

До існуючого майданчика додалась спеціальна карусель, гірка з пандусом – з неї безпечно може з'їхати дитина на інвалідному візку, дерев'яна абетка для дітей з порушеннями зору і ще багато чого цікавого і корисного.

Так в Слов'янську з'явився безбар'єрний дитячий майданчик для всіх без винятку дітей з унікальним дизайном. А головне, ініціатива його створення була започаткована мешканцями громади, яка ефективно взаємодіяла з місцевою владою та представниками міжнародної організації через спільноту однодумців.

Бровари. Чому не вийшло?

У 2019 році міська рада Броварів повідомила містянам про намір створити в парку «Перемога» перший в місті інклюзивний ігровий майданчик для дітей. Було розроблено кошторис, згідно з яким витрати на будівництво складали понад 228 тисяч гривень. На той час це дорівнювало близько 10 тисячам доларів.

Розробкою проєкту і постачанням обладнання займалась «Науково-виробнича компанія «Гойда», ліцензійна діяльність якої пов'язана з виробництвом різноманітних дитячих майданчиків та спортивних комплексів. Декларувалося, що всі встановлені в парку елементи будуть антивандальними, тобто ніхто не зможе їх зламати ні випадково, ні навмисне. Не зважаючи на це, обладнання на майданчику доводилося постійно ремонтувати. Виробники тільки дивувалися, як хулігани могли пошкодити те, що в інших містах стояло «незламно». 

 У 2023 році міська рада Броварів знову анонсувала будівництво нового доступного ігрового простору для дітей. Масштаби запланованого вражали. «Аліса в диво-краї» - таку назву повинен був мати ексклюзивний проєкт, на який було виділено 8,8 млн гривень (приблизно 220 тисяч доларів). Проте у грудні минулого року ці кошти перенаправили на ліквідацію пошкоджень в енергосистемі. Розбиратися в тонкощах роботи міської влади міста Бровари не є темою цього матеріалу. Та з цього кейсу можна зробити висновок – успішність подібних проєктів без дієвої співпраці з громадою наближається до нуля. 

Підсумуємо

Проаналізувавши ці три приклади можна зробити певні висновки. Громаді, яка хоче створити доступний ігровий майданчик для дітей з інвалідністю, не завадять наступні кроки:

1. Зробити дослідження потреб. При цьому особливу увагу слід звернути на емоційні та соціальні запити людей, навіть коли вони самі їх не проговорюють. Підтвердження тому - історія з хлопчиком в інвалідному візку і його мамою, які лише мовчки спостерігали за будівництвом дитячого майданчика в Слов'янську.

2. Бути готовими зробити власний внесок. Мати хоча б теоретично підготовлений план і уяву про вартість проєкту. Прикладом може слугувати «Джерело». На момент, коли з'явилися готові вкласти свої кошти благодійники з Техасу, всі цілі та завдання проєкта були чітко сформовані.

3. Запросити до роботи фахівці у сферах доступності, які зможуть допомогти зробити майданчик максимально придатним для всіх дітей. Проєкту, який реалізовував БФ «Слов'янська мрія», пощастило – донори надали можливість залучити відомого спеціаліста. Втім, в Україні вистачає експертів з архітектурної безбар'єрності.

4. Залучити до проєкту над проєктом місцевих мешканців та представників бізнесу. Розглянути можливості волонтерської роботи для підтримки будівництва та утримання майданчика.

Звичайно, ці поради не є універсальними, бо кожна громада має свої особливості та можливості, але мета у всіх одна – зробити так, щоб діти з інвалідністю росли щасливими, розвинутими, не були соціально ізольованими. Бо справжня інклюзія починається там, де руйнуються стереотипи.