Більшість людей розглядають поняття інклюзивності переважно з точки зору особливих освітніх потреб. Однак, це явище є значно ширшим та одним  з домінуючих способів запобігання дискримінації. Насамперед, воно передбачає включення людини у різні аспекти соціального життя, навіть, якщо не мовиться про наявність стійкої дискримінаційної ознаки.

Простими словами, інклюзивність – це прагнення залучити й інтегрувати всіх людей в певну систему чи процес, а особливо тих, хто перебуває у несприятливих умовах, постраждав від упередженого ставлення  або має обмежені фізіологічні можливості. 

Інклюзія ґрунтується на цінностях визнання різноманітності, співробітництва, участі, спільності, рівності та справедливості.

Яскравим прикладом додаткової можливості інтеграції людини в соціум є створення інклюзивного робочого середовища. А це підтверджує, що унікальний досвід та сприйняття світу окремою людиною є важливою складовою формування здорового й толерантного суспільства в цілому.

Відтак, впровадження інклюзії дозволяє виявляти й усувати бар’єри, адже це про підтримку та розуміння.