Українці прожили нелегкий рік - війна не тільки поламала більшість планів, а й змусила країну працювати в абсолютно нових, складних умовах та шукати рішення викликам, спричиненим повномасштабним вторгненням.
Тилові області з початку війни прийняли мільйони вимушених переселенців із зон бойових дій. Як інтегруються люди в нове середовище? З якими проблемами стикаються і як їх розв’язують? Як відбувається процес комунікації з місцевою владою? Наскільки переселенці є залученими до розв'язання соціально-економічних питань у межах приймаючих громад? На ці питання спробуємо знайти відповіді на прикладі державного центру комплексної реабілітації людей з інвалідністю «Донбас», який релокувався до Івано-Франківська.
За шість років до атаки
Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Донбас» розпочав свою роботу у Краматорську у 2007 році. Установа надавала весь комплекс послуг, пов'язаних із психологічною, соціальною та фізичною реабілітацією. Колектив Центру довгі роки працював як єдиний злагоджений механізм і був визнаний одним з кращих реабілітаційних центрів України. Він фактично став базою для розвитку, інтеграції та підвищення громадської активності осіб з інвалідністю в суспільстві.
24 лютого 2016 року після капітального ремонту урочисто відкрився Донбаський міжрегіональний центр реабілітації інвалідів. Це стало можливим завдяки участі у європейських проєктах. За рахунок коштів грантів повністю було відремонтовано п'ятиповерхову будівлю, облаштовано простір відповідно до норм доступності.
Пандуси, житлові кімнати, сучасні навчальні аудиторії, ліфти, спортивний зал з сучасними тренажерами – все було продумано таким чином, щоб людина з інвалідністю могла потрапити до будь-якого приміщення без сторонньої допомоги.
Реабілітацію в Центрі отримували дорослі та діти з різних міст України.
Окрім того, в закладі можна було здобути практичні навички із шести спеціальностей. За роки свого існування Центр випустив близько тисячі учнів, більшість з яких були працевлаштовані.
А ще щорічно тут проходили відкриті конкурси для дівчат з інвалідністю «Краса без обмежень». Словом, все було зроблено для того, щоб люди з обмеженими можливостями відчували себе максимально комфортно.
Евакуація - жорстокий квест
Повномасштабне вторгнення РФ в Україну стало викликом для всіх сфер - не винятком стала і соціальна. Коли небезпека стала відчутною державою було заявлено про майже стовідсоткову готовність забезпечити релокацію маломобільних груп населення. Вона мала проводитися згідно з чинним законодавством за планами, які щорічно узгоджуються з Державною службою з надзвичайних ситуацій у режимі секретності.
Після релокації підопічні закладів соціального піклування мали бути забезпечені всім необхідним і належними умовами проживання. Однак стрімкий розвиток подій зашкодив втіленню цих планів.
Директорка Центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Донбас» Світлана Фоміна розповідає, що 24 лютого 2022 року у закладі перебували 78 пацієнтів, які приїхали на реабілітацію. Переважно це були візочники та люди з порушеннями опорно-рухового апарату. Часу на роздуми не було.
- Насамперед, на цокольному поверсі Центру ми облаштували сховище на сто осіб, організували гаряче харчування. Але вже було зрозуміло, що далі залишатися в місті небезпечно. Було прийняте рішення якнайшвидше евакуювати людей, - розповідає Світлана Фоміна. - Досвід евакуації ми вже мали та зробили висновки з попередніх «уроків». У 2014 році, під час активної фази бойових дій на Донеччині наших пацієнтів прийняла Одеська область. І ось ситуація повторилась…
Працівники Центру допомагали слухачам спаковувати речі, надавали психологічну допомогу. Це було вкрай важливо, оскільки люди з інвалідністю - це неоднорідна група, і переїзд для всіх відбувається по-різному, але це завжди напруга, тривога та стрес.
- Я досі дивуюся, як нам за два тижні вдалося вивезти таку кількість людей. Зрозуміло, нас підтримувала міська і обласна адміністрації, поліція, громадськість, ніхто ніколи не відмовляв.
На щастя, вивезти мешканців Центру на безпечну територію вдалося залізницею, задовго до того, як по вокзалу Краматорська було завдано ракетного удару. Частину людей вивезли у тилові, більш безпечні регіони України, частину – за кордон.
Виклики народжують рішення
Не менш складним завданням, яке лягало на плечі працівників Центру, став пошук нового місця для самої установи.
На початку релокація в цілому була радше несистемною і у багатьох випадках великою мірою забезпечувалася власними силами.
Як згадує Світлана Фоміна, протягом першого місяця війни від міністерства соціальної політики не надходило ніяких вказівок та рекомендацій.
- Самостійно пакували обладнання закладу та документи. Всі ці цінності було перенесено до сховища. У квітні я за власні кошти вивезла реабілітаційне обладнання та документацію спочатку до Дніпра. 5 700 м² — така площа будівлі в Краматорську. Тому забрати все було просто неможливо. Спочатку вивозили своїми невеличкими автомобілями до Дніпра, а звідти вже везли довгомірами. Я особисто об’їхала всю Західну Україну: Тернопільщину, Львівщину, Хмельниччину, Буковину, Закарпаття. Шукала місце, де б могли прийняти евакуйоване обладнання та забезпечити роботу та проживання працівників Центру.
Побувавши у кількох містах, врахувавши всі «за» і «проти», частину обладнання перевезли до Стрия та Івано-Франківська, частину – до Дніпра.
Врешті стало зрозуміло, що краще Прикарпаття не знайти. Для релокованого закладу Івано-Франківська обласна рада з вересня 2022 року віддала у довготривалу оренду приміщення колишньої пульмонологічної поліклініки.
Ремонт старого двоповерхового будинку фахівці оцінили в 1 млн 600 тис. грн. Протягом трьох місяців тривали процедури погодження та підписання договору про оренду. В будівлю перевезли все необхідне для повноцінної роботи реабілітаційне, медичне, спортивне та інше обладнання.
До Івано-Франківська переїхали 16 працівників Центру, каже Світлана Фоміна.
І робота пішла! Ремонт приміщення пішов з неймовірною швидкістю. Будинок 1957 року народження почав оживати на очах. При цьому жодної копійки із бюджету не витрачено та не витрачається - допомагають міжнародні організації та благодійники.
- Звісно, що ніхто не впорався б із тими викликами без зовнішньої підтримки. Дякую всім, хто долучився до такої важливої справи. Свої приміщення нам надав Дніпропетровський протезно-ортопедтичний завод. Безпосередню участь у влаштуванні долі Центру взяла депутатка ВР України Галина Третьякова. Велику допомогу надали також Урядова уповноважена з прав людей з інвалідністю Татьяна Баранцова та представник урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Івано-Франківській ОДА Микола Макар.
Так завдяки синергії небайдужих, свідомих людей та влади було створено Центр комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Донбас-Прикарпаття».
- Наші міжнародні партнери активно допомагають облаштуванню Центра. Ми вже можемо бачити результати ефективної роботи щодо його модернізації. Тут впорядковуються 23 доступні кімнати для осіб з інвалідністю. У фізіотерапевтичному, тренажерному та масажному кабінетах вже надаються фахові реабілітаційні послуги, - говорить заступниця голови Івано-Франківської ОДА Людмила Сірко, зазначаючи, що Івано-Франківщині не вистачає реабілітаційних центрів. Тож функціонування нового закладу потрібне.
За словами представника урядового уповноваженого з прав людей з інвалідністю на Івано-Франківщині Миколи Макара, від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну на Франківщину переїхали 4 000 людей з інвалідністю, і ще приблизно 80 тисяч — це місцеві жителі з інвалідністю. Відтак робота такого центру є важливою для області. В Центрі безоплатно зможуть реабілітуватися не тільки люди з інвалідністю, а й військовослужбовці з пораненнями. Адже зараз через війну, на жаль, фахова допомога потрібна все більшій кількості громадян.
І головне. За словами Світлани Фоміної, після повернення до Краматорська Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Донбас» планує залишити повністю обладнану і запущену у роботу філію в Івано-Франківську.
- Ми всі чекаємо на Перемогу, всі мріємо повернутися додому. На цей час будівля Центру Краматорську - непошкоджена. Руйнувань зазнав демонстраційний зал – там вибиті вікна, бо поряд влучила ракета, - розповідає Світлана Фоміна. – Сподіваємося на краще і прагнемо працювати. На Донеччині, в Прикарпатті. Ми хочемо, щоб реабілітація людей з інвалідністю проходила в нашій Україні на найвищому рівні. Ми можемо це зробити. І зробимо!
|