Конституційність утворення та ліквідації районів – під сумнівом. Представники місцевого самоврядування Донецької області занепокоєні, адже оскарження нового адміністративно-територіального устрою в КСУ може стати суттєвим ударом по децентралізації.

Минулого тижня Конституційний суд України відкрив конституційне провадження у справі щодо конституційності постанови Верховної Ради про утворення та ліквідацію районів. Про це у своєму Telegram-каналі повідомила постійний представник парламенту в Конституційному суді, заступник голови Комітету ВР з питань правової політики, народний депутат від «Слуги народу» Ольга Совгиря.

«Ухвалою колегії суддів Конституційного суду відкрито конституційне провадження у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-ІХ за конституційним поданням 49 народних депутатів України від 20.10.2020», – написала депутат. Автори конституційного подання наводять такі аргументи: оскаржуваною постановою змінено елементи територіального устрою, який може визначатися виключно законами; здійснивши укрупнення окремих районів, ВР обмежила право на доступ до суду, оскільки «важливими елементами доступності суду як інституції є територіальна наближеність суду та стабільність судової системи». Крім того, автори подання вважають, що з ухваленням цієї постанови ВР також створила правову невизначеність щодо територіальної юрисдикції місцевих судів. У поданні також заявлено клопотання про визнання провадження в цій справі невідкладним «з метою мінімізації наслідків, які можуть бути завдані постановою». У свою чергу, представники місцевого самоврядування Донеччини вважають конституційне провадження у справі щодо конституційності постанови Верховної Ради про утворення та ліквідацію районів серйозною загрозою для децентралізації. Зокрема, ситуацію із відкриттям провадження у справі щодо конституційності постанови Верховної Ради України прокоментував голова Нікольської селищної громади Василь Мітько. На думку посадовця, спроби «відкотити» реформу назад несуть суттєву небезпеку для розвитку громад.

«Народним обранцям краще було б не займатися казуїстикою, а зосередитися на вдосконаленні законодавства і прийнятті тих законопроектів, які допоможуть органам місцевого самоврядування поліпшити якість послуг для населення. Зараз важливо рухатися уперед, а не гальмувати те, що вже зроблено», – наголосив В.Мітько. До обрання головою громади Василь Мітько займав посаду голови Нікольської районної ради.

«До чого може привести оскарження реформи в КСУ? Мені що, покинути громаду і повернутися у район? – зауважує посадовець. – Відкриття конституційного провадження – це черговий удар не лише по децентралізації, а й по країні, яка й без того переживає важкі часи. Зупинити децентралізацію неможливо. А у такий спосіб можна лише остаточно розбалансувати те, що з таким трудом налагоджується». Позицію головного ідеолога оспорюваної реформи, народного депутата України Віталія Безгіна підтримав депутат Часовоярської міської ради Руслан Макарович. Він також вважає, що конституційне оскарження може «відкотити» реформу децентралізації назад.

«Передача комунального майна, бюджетних ресурсів, повноважень та зобов’язань стала можливою завдяки прийнятому Закону № 3651-д. У Державному бюджеті на 2021 рік закладена дворівнева концепція самоврядування, доходи і видатки чітко розмежовуються між бюджетами територіальних громад і районів.

Провадження у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-ІХ, несе загрозу децентралізації, це фактично крок назад у реформі», – наголошує Руслан Макарович. Нагадаємо, 17 липня минулого року 238 народних депутатів проголосували за постанову «Про утворення та ліквідацію районів» (реєстраційний номер 3650). Місцеві вибори 25 жовтня 2020 року відбулись на новій адміністративно-територіальний основі, таким чином остаточно політично закріпивши її.

На території Донецької області замість 18 районів створили 8 нових. П’ять з них – на підконтрольній українській владі території: Краматорський, Маріупольський, Покровський, Бахмутський та Волноваський.