Зазвичай люди викидають непотрібні речі. Потім їх забирають сміттєвози і везуть на полігон. Але існує спосіб уповільнити заповнення сміттєзвалищ. Це повторне використання речей, які ще придатні до використання (часто люди викидають речі, які майже не були в користуванні). Також речі можна переробляти в більш корисні, наприклад, еко-торби.
Волонтерка соціального проекту «Шкарпетка» Анастасія:
- Наш проект проходить під гаслом «Шукаємо непотрібний одяг і взуття. Зігрій того, хто цього потребує». Ми приймаємо поношені речі і віддаємо їх тим, хто просить у нас допомоги. В нинішних реаліях, на жаль, це досить багато людей: пенсіонери, безробітні і інші малозахищені верстви населення. Також ми збираємо благодійні кошти, які потім передаємо в Центр обліку бездомних осіб. Перешиваючи непотрібний одяг в еко-торби, ми зменшуємо частину твердих відходів, якими захаращуються звалища.
Речі, які нам приносять, ми сортуємо на три частини: 1) ті, що віддаємо людям; 2) ті, що можна перешити (шиємо бананки, футболки, еко-торби); 3) утиль – речі не придатні для переробки.
Є попит на торбинки і рюкзаки, які шиють волонтери «Шкарпетки»
- Як ви знайшли приміщення і зареєстрували організацію? - Ми розміщуємось в одному приміщенні з громадською організацією «Молодіжний рух Shift». Вона надала нам частину свого вільного простору, а також ми шиємо на швейному обладнанні, яке належить цій громадській організації. Таким чином, ми є неприбутковою організацією і не сплачуємо комунальні платежі, аренду і таке інше. - Як люди дізнаються про вашу організацію? - Ми зробили афіші, які розносили по школах. Також про нас писали в ЗМІ, на інтернет-сайтах. - Скільки людей задіяно у вашому проекті? Скільки часу ви витрачаєте на свою волонтерську діяльність?
- Зараз «Шкарпетка» налічує п`ять волонтерів-підлітків 14-16 років. Всі вони працюють після шкільних занять а також по вихідним дням. Ще у нас є ментор, який по сумісництву працює в благодійній організації «Карітас». До речі, в «Карітас» також можна приносити одяг, взуття та іграшки, які потім будуть передані багатодітним родинам, переселенцям, людям з інвалідністю. - Які труднощі виникали при створенні проекту? - Одна з проблем, з якою ми одразу зіткнулись – брак місця для зберігання речей. Крім того, деякі бажаючі передати нам речі (або забрати їх) живуть далеко від нас, а в нас немає транспорту для перевезення. У нас стоїть велика коробка на вході, куди збираються речі, також є небагато місця в приміщенні, де ми працюємо. - У вас є санобробка одежі? - В нас немає санобробки речей, тому ми просимо людей приносити чистий, випраний одяг. Також ми користуємось власною праскою, яку приносимо з дому. - Скільки людей завдяки вам отримало допомогу? - До 1 січня 2020 року - це близько 300 людей, і в цьому році (два з половиною місяці пройшло до настання карантину) – 200 осіб. Тобто за декілька місяців півтисячі людей скористалися нашими послугами.
Волонтери безкоштовно віддають одяг і взуття людям, які на це потребують
- Яке обладнання ви маєте? Яке хотіли б мати? - В нас є три швейні машини (вони належать арт-коворкінгу платформи Shift), де ми перешиваємо одяг. Наразі їх достатньо, бо волонтерів не так багато. Також ми хотіли б мати вішалки для одягу, щоб людям було зручно вибирати речі (зараз вони лежать купою в коробці), стелажі для зберігання одягу та взуття, а також пральну машину, праску.
- Які ризики існують для вашого проекту? Як ви іх мінімізуєте? - Всі наші волонтери закінчують навчання у середніх закладах освіти і планують продовжити здобувати освіту в інших містах. Тому ми шукаємо нових волонтерів. Але, можливо, ми перенесемо наш проект в інше місто.
«Шкарпетка» дійсно має право на існування, бо, по-перше, допомагає людям зекономити на одежі, по-друге, зменшує кількість відходів, тобто покращує екологічну ситуацію в цілому.
Якщо шафа повна речей, якими вже не будуть користуватись, варто зробити добру справу – віднести їх в пункт прийому одягу і взуття. Светри, сорочки, штанці можуть стати в нагоді старенькому дідусеві чи одинокій бабусі, іншій людині, що опинилась в складному становищу. Внаслідок економічної ситуації, що спричинили різні чинники, в тому числі і карантин, рівень безробіття сьогодні складає 13,7-15,4% (за оцінками Торгово-промислової палати України). Це найвищий показник за останні 15 років. Тож діяльність «Шкарпетки» зараз виправдана, як ніколи.
Адреса «Шкарпетки»: Краматорськ, вул. Паркова, 99. Тел.: 050- 4789-150 (Ліза), 099- 4501- 815 (Анастасія).
Програма є – результатів немає
Згідно «Програми поводження з відходами в Донецькій області на 2016-2020 р», від Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації.
- Проблеми, які існують у сфері поводження з відходами, потребують невідкладного розв'язання та фінансування заходів як на державному, так і на муніципальному рівні. Забезпечення ефективної роботи по поводженню з відходами є одним з пріоритетних напрямків розвитку області. - Відсутність в області сміттєпереробних заводів призводить до того, що тверді побутові відходи видаляються для поховання на звалищах. - Більша частина санкціонованих місцевою владою об'єктів (90%) для видалення ТПВ не є спеціально спроектованими і побудованими полігонами, а являють собою звалища, які не передбачають заходи щодо запобігання забруднення навколишнього середовища. Джерело: http://ecology.donoda.gov.ua/programi-3/ Зменшити кількість сміттєвих полігонів можливо, якщо запровадити сортировку сміття, а частину відходів відправляти на переробку.
Контейнери для роздільного збору сміття у Краматорську
Вперше це робилось в рамках проекту «Управління твердими побутовими відходами в Донецькій області». На початку 2000-х років біля житлових будинків були встановлені контейнері для різного виду відходів. Але будівництво переробного заводу закінчили лише в 2016, тоді була запущена і лінія для сортування. У 2017 році КАТП закупило сортувальний модуль, але зараз, з технічних причин, він не повністю завантажений.
Звалище поблизу Краматорська
Будівництво другої черги регіонального полігону розпочали у серпні 2017 року, на це з обласного бюджету виділили 132 млн грн. Цей полігон збудовано за сучасною технологією, його площа 12 га. Потужності полігону дозволяють використовувати його протягом 30 років. Про це повідомила Донецька ОДА у грудні 2018 р.
Джерело: https://dn.gov.ua/ua/news/druga-cherga-regionalnogo-poligonu-tverdih-pobutovih-vidhodiv-pracyuye-teper-u-kramatorsku Незадовільний стан навколишнього середовища негативно впливає і на здоров`я людей: за статистикою, українці живуть на 10 років менше, ніж європейці. Джерело: http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2019/zb_ukr_2018.pdf
Cумна статистика
Суттєвим недоліком організації системи поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) є неповне охоплення населення України послугами з вивезення побутових відходів – лише на рівні 77% населення. Щорічно в нашій країні утворюється понад 52 млн. куб.м ТПВ, або близько 10 млн. тонн, більшу частина з яких (понад 93%) вивозять на 5434 звалища і полігони загальною площею понад 8575 га. 309 сміттєзвалищ України (5,7%) є перевантаженими, а 1347 (25%) – не відповідають нормам екологічної безпеки. 3 млн. тонн відходів щорічно потрапляють на стихійні, несанкціоновані звалища, число яких щорічно становить понад 30 тис. одиниць, що займають площу 0,89 тис. га (за даними державної статистичної звітності 1-ТПВ за 2017 рік). З усього обсягу ТПВ 94 % - це змішані відходи. При роздільному збиранню сміття, значну частину цього непотребу можна було б переробити.
Джерело: https://ims-ukraine.org/sites/default/files/Solid-domestic-waste.pdf
Завдяки впровадженню в 822 населених пунктах роздільного збирання побутових відходів, роботі 25 сміттєсортувальних ліній, 1 сміттєспалювального заводу і 3 сміттєспалювальних установок (за даними 2017 року) дуже незначну частку ТПВ (близько 6,6 %) перероблено та утилізовано, з них: близько 2,4% спалено й близько 4,2 % передано на заготівельні пункти вторинної сировини, сміттєпереробні підприємства або підприємства з компостування.
Джерело: https://ims-ukraine.org/sites/default/files/Solid-domestic-waste.pdf
Загальна площа офіційних і неофіційних сміттезвалищ – 5% території України. При цьому в Україні діє тільки один сміттєспалювальний завод у Києві – «Енергія» Києві, потужностей якого недостатньо навіть для обслуговування столиці. Джерело: https://decentralization.gov.ua/news/8145 У процесі розвитку цивілізації людство перетворює свою планету на величезний смітник, а природа не має механізмів утилізації і знищення відходів, вироблених суспільством, тому останні накопичуються в біосфері у геометричній прогресії.
Джерело: Екологічні аспекти впливу полігонів твердих побутових відходів на агроландшафт, водне середовище та атмосферне повітря https://www.pdaa.edu.ua/sites/default/files/visnyk/2016/04/25.pdf
Окрім сортування відходів з подальшою їх переробкою існує ще один спосіб, який дозволяє зменшити обсяг твердих відходів, а значить, і обсяг забруднених територій – це повторне використання речей, які ще придатні до споживання.
З 1 січня 2018 вступив в силу закон «Про відходи», яким впроваджуються правила сортування сміття. Відмова від сортування карається штрафом від 850 до 1700 грн – для організацій або від 340 до 1360 грн – для населення.
Але цей закон мало що змінив в українських містах і селах, які продовжують потопати в смітті. Можна довго розмірковувати над тим, що робити, і хто винен в цьому, а можна взяти і організувати центр для збору непотрібних речей – одягу і взуття, як це зробили волонтери з Краматорська.
|