Зараз багато хто згадує попередні кризи, які пережила наша країна, і ставить собі питання, внаслідок чого вітчизняна економіка має піднятися на цей раз? Вочевидь, оголошені Урядом заходи підтримки бізнесу насправді допоможуть не всім, і підприємцям доведеться розраховувати тільки на власні сили.
Хтось читає прогнози експертів, намагаючись вгледіти перспективу, хтось вповільнився або навіть здався, а хтось шукає позитивні приклади, щоби перейняти досвід і використати його як рецепт перезапуску власного бізнесу. І такі приклади існують. Більш того, підприємці, про яких піде мова, не тільки знайшли великі сили, щоб не дати впасти своєму малому бізнесу, а ще й допомагають виживати іншим.

Реклама – це не тільки про гроші

Колишній сільський учитель Денис Підченко кілька років тому вирішив заснувати власну справу і відкрив в Слов'янську комп'ютерний клуб з послугами ксерокопії, який незабаром став компанією РПЦ «CMYK» з усіма видами рекламних і поліграфічних послуг.
Активно розвиватися бізнес почав у 2014 році, після звільнення Слов'янська від бойовиків. Маючи невеликі заощадження на тлі гіперінфляції, підприємець вклав гроші в обладнання і не прогадав. У невеликому цеху з'явилися професійні лазерні принтери, верстати для широкоформатного друку і навіть вишивальна машинка. Все це дозволяло виконувати весь спектр поліграфічних і рекламних послуг.
За словами Дениса Підченко, за останні 5 років масштаби бізнесу виросли в вісім разів. Створили 10 робочих місць і відкрили 2 філії центру. І раптом…
Оцінити можливе падіння рекламного ринку внаслідок кризи, викликаної пандемією, на сьогодні складно. Однак розуміючи, що ринок реклами чекають важкі часи, Денис Підченко спробував частково перепрофілювати свій бізнес.
В соцмережі в той час представники рекламного бізнесу створили групу «Рекламники допомагають Україні». Одним з напрямків дійсної допомоги став безкоштовний розподіл захисних масок по своїх регіонах.
Але для Дениса Підченко цього здалося замало. З урахуванням наявного обладнання він зі своїми робітниками наладили випуск захисних екранів, які призначені для медичних бригад швидкого реагування. Частину безкоштовно відразу передали медикам Слов'янської станції швидкої медичної допомоги.
- У нас наразі працює дев'ять бригад. Ми забезпечені всім необхідним для роботи, але не знаємо, як будуть далі розвиватися події з коронавірусом, тому засоби індивідуального захисту зайвими ніколи не будуть, — каже завідувачка станції швидкої медичної допомоги Олена Малюченко.
За її словами у лікарів були захисні екрани, але одноразові, тонкі. А цей екран захищає обличчя лікаря з усіх боків. Він виготовлений з високостійкого оргскла, яке можна обробляти спиртом і іншими хімічними речовинами.

- Захисні екрани, які імпортують в Україну, виготовлені з такого ж матеріалу і коштують від 170 гривень. Ми ж домоглися зниження собівартості до 60 гривень. Наразі в тих умовах, що склалися, ми готові продавати наші екрани за собівартістю, адже нам потрібно забезпечити заробітну плату робітникам, зберегти робочі місця, — каже Денис Підченко.
Захисні вироби виробництва РПЦ «CMYK» вже оцінили фахівці Департаменту охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації.
Тепер до підприємця звертаються не тільки медики.
- Управління Верховного комісара ООН просить нас забезпечити їх екранами. У них багато волонтерів, які працюють на лінії розмежування, в так званій «сірій зоні», - розповідає Денис Підченко.
У підприємця немало і складнощів. Є оренда, яку ніхто не переглянув. Є ще податки, які держава також хоче отримувати. Але приклад РПЦ «CMYK» показує, що попри всі труднощі у малого бізнесу є суттєві переваги – це відкритість новим ідеям і швидкість адаптування.
Для підприємця власний бізнес — це справа, у яку вкладено не тільки значні кошти, а і душа. Невеличкі бізнеси креативні, і саме їм вдається впроваджувати щось нове та оригінальне. До того ж малі підприємці простіше та швидше пристосовуються до реалій сьогодення.

На допомогу приходять малі

Наразі багато підприємств та фізичних осіб-підприємців намагається допомогти медичним закладам. І це не тільки волонтерство, але й спроба знайти своє місце в умовах, коли похитнулися плани та впевненість в здатності зберегти власний бізнес.
Досить швидко переорієнтували свої потужності на пошив масок і різні види захисних костюмів швейні підприємства. Так з поширенням пандемії до великого благодійного проєкту долучився і текстильний кластер Донеччини.
Як і в разі з підприємцем Денисом Підченко, локомотивом змін виступила громадськість. Одна з ГО вийшла до швейників з ініціативою пошити захисні костюми для медиків. Через те, що обсяг основних замовлень швейної продукції суттєво зменшився, підприємці радо погодились допомогти лікарям.
- Нам замовили близько 8000 комплектів захисного одягу, — розповідає керівниця текстильного кластера Донеччини Ганна Петриченко. - На виготовлення дали два тижні. Часу було обмаль, тому ми вдалися до вже забутого принципу кооперації. На двох підприємствах йшов крій — там є спеціальне обладнання, яке дозволяє кроїти великими партіями й в короткі терміни. Інші підприємства безпосередньо займалися пошиттям.
Роботи вистачило усім. Громадська організація забезпечила підприємців необхідною тканиною та оплатила роботу майстриням. Замовлення було виконане, а представники малого бізнесу отримали неоцінений досвід співробітництва.
— Це яскравий приклад взаємодії, про який ми мріяли, коли створювали кластер. Тобто виконувати великі замовлення спільно, — каже Ганна Петриченко. - Ми не переймаємось негативом, а намагаємось впровадити нові ідеї. У зв'язку зі складною ситуацією із засобами захисту проти пандемії, процес з пошиття масок налагодили дуже швидко. По захисним костюмам - знадобилося кілька днів. Розклали підприємства по технічнім можливостям та по технологічному процесу. Для нас головне, щоб було замовлення, а ми вже підлаштуємося і виконаємо якісно та у потрібні терміни. І в цьому, звичайно, великий плюс малого бізнесу. В тому, що він мобільний.

Від весільних суконь до бахіл
 
Одним з малих бізнесів, яке скооперувалося з іншими швейниками Донеччини, є підприємство «Форма Центр». До карантину майстрині досить успішно розвивали два напрямки: пошиття робочого фірмового одягу та весільного вбрання.
- З січня цього року ми відчули, що замовлень на весільні сукні стало менше і стали шити одяг для працівників підприємств. У березні повністю перейшли на пошиття захисних медичних костюмів, — говорить власниця «Форма Центр» Світлана Коротун.
Саме у її цеху робиться розкрій тканин, який допомагає іншим виробникам пришвидшити процес пошиття.
- Актуальність кооперації ми розуміли і раніше, але карантин і важкі часи підштовхнули нас. Ми були дуже розрізнені, а щоб розвиватися і вижити, потрібно гуртуватися, — говорить Світлана Коротун.
Її підтримують і інші швейники.
Переселенка з Донецька Анета П’яних шиє захисні костюми та маски для медиків. Для цього вона перепрофілювала власний цех з пошиття спортивної форми під виробництво одноразових медичних наборів індивідуального захисту. У цеху Анети працюють 3 швачки та одна закрійниця.
Підприємниця з Вугледара Анна Теличко також долучилася до активної роботи з колегами. Раніше її швейний цех «А-Текстиль» спеціалізувався на виробі постільної білизни для готелів, екосумок з вишивкою та брендуванням спецодягу.
— Співпраця - це можливість вистояти у цей нелегкий час для малого та середнього бізнесу. Кошти, які ми отримуємо, допомагають нам бути на плаву, платити податки та оренду. Перепрофілювавши підприємство, ми маємо можливість платити зарплату нашим працівникам, — каже Ганна Теличко.
Підприємці зазначають, що карантин — це випробування на міцність для всього бізнесу, бо зараз перед швейними підприємствами постає чимало труднощів.
- Перша проблема — це звичайно ж зниження споживання. І внаслідок цього — зменшення замовлень. Основні замовлення і виробництво майже у всіх «просіло», каже Ганна Петриченко. - Кількість постачальників також зменшилася, багато з них в рази збільшили ціни. На майбутнє поки з новими замовленнями важкувато прогнозувати.
Ганна Петриченко впевнена, що в будь-якій складній ситуації згуртувавшись можна знайти вихід.
- З одного боку здається, що все погано. Безліч бізнесів під загрозою і мільйони людей будуть без роботи. Але мине небагато часу і багато еволюціонують, пристосуються до змін, і, можливо навіть виросте чимало нових стартапів. Та я впевнена, що тільки спільно, командною роботою можна пережити ці непрості часи.