Війна в Україні триває. Попри успішне відвоювання українською армією частини захоплених росіянами територій мирні українські міста та села все ще піддаються нападам ворога, ракети руйнують школи, лікарні, житлові будинки. Проте час вже думати про відновлення. Не просто мріяти, а бачити напрями відбудови, які будуть актуальними після війни.
Масштаби руйнувань
В Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів підрахували, що від початку повномасштабного вторгнення нападники пошкодили та зруйнували майже 60 тис. об’єктів. Найбільше постраждала цивільна житлова забудова – 48 тисяч будівель перетворилися на гори уламків. На початку літа 2023 року кількість будівельного сміття сягнула 450 тис. тонн.
Найбільші об'єми будівельного сміття накопичилося на Київщині, Сумщині, Миколаївщині, Херсонщині, Чернігівщині та Харківщині. На Донеччині та Луганщині зараз цей підрахунок ускладнений.
Щоб після закінчення війни повернути людей та бізнес у пошкоджені внаслідок бойових дій міста, потрібно буде провести величезну роботу з відновлення. І якщо одним будівлям достатньо буде реставрації, другим знадобиться повне знесення.
Чи можливо повторно використовувати будівельне сміття? Якщо так, то чи можуть громади чітко організувати цей процес?
Що про це каже закон?
9 липня 2023 року набув чинності Закон України «Про управління відходами». Цей довгоочікуваний документ фактично надав імпульс реформі управління відходами. Проте це не означає, що вже 10 липня в нашій країні сталися суттєві зміни. Закон передбачає, перш за все, зміну самої філософії поводження з відходами.
Уряд також затвердив «Порядок поводження з відходами, що утворилися у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд унаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків». Цей документ детально описує операції з поводження з відходами від руйнувань, вказує на особливості їх повторного використання, а також класифікує.
Експерти давно говорили про необхідність законодавчо зобов’язати громади великих міст та довколишніх ОТГ спільно розв’язувати проблеми, пов’язані з поводженням з твердими побутовими відходами.
Як зазначає радник із муніципальних інвестицій ULEAD Олег Черниш, наразі є три способи поводження з будівельними відходами: заховання, утилізація або повторне використання. В Україні переважають перші два способи.
З огляду на важливість та актуальність питання управління відходами, відсутність практичного досвіду громад, Програма «U-LEAD з Європою» підготувала інформаційні матеріали, що стануть в пригоді громадам, які зазнали руйнувань внаслідок воєнної агресії РФ.
Екологічна складова
Навколо «сміттєвої» проблеми завжди виникало чимало дискусій. Хтось звертає увагу на її фінансовий бік, хтось – на екологічний. Однак зараз фахівці переважно концентруються на повторному використанні будівельних відходів.
Керівник офісу «Розумне Довкілля. Хмельницький» Іван Підопригора зазначає, що і до великої війни проблема перероблення сміття не була для влади пріоритетною: 95% твердих побутових відходів громади закопували на полігонах. Погіршували ситуацію стихійні звалища.
«На жаль, громади обирали найпростіший шлях: ховати таке сміття на полігонах, призначених для твердих побутових відходів. Проте у питанні подальшого використовування будівельних відходів, що утворилися внаслідок руйнувань, дуже важлива колаборація громадських об’єднань з органами місцевого самоврядування», - зазначає Іван Підопригора.
Зараз, на думку експерта, слід облаштовувати спеціальні майданчики або полігони виключно для зберіганя будівельних відходів, аби вони не змішувалися з побутовими.
«Якщо сьогодні на перероблення немає часу та потужностей, це не значить, що вони не з'являться завтра», - вважає еколог та наводить приклад Німеччини, в якій почали розробляти старі полігони, де були поховані будівельні відходи.
Для вторинного перероблення залізобетону там використовують процес електродинамічної фрагментації. Суть цієї технології в тому, що поміщений у воду бетон за допомогою електричного імпульсу можна буквально розщепити на складові. Отримані після цього арматуру, гравій, пісок і цемент можна використовувати повторно.
Навів Іван Підопригора ще один вдалий кейс поводження з будівельними відходами. Це проєкт, який реалізовує в Гостомелі французька компанія Neo-Eco. Приклад вартий вивчення.
Платформа для майбутньої реконструкції
Гостомельська громада на Київщині від російської агресії постраждала найбільше.
Тут зруйновано та пошкоджено 40% селища. Повністю знищеними вважаються 546 будівель, ще чотири з половиною тисячі будинків мають пошкодження різного ступеню.
Наразі активно триває проєкт відбудови у Гостомелі житлових будинків.
Всі головні етапи проєкту містяться на Facebook-сторінці Neo-Eco - інжинірингової компанії, яка спеціалізується на екологічному відновленні пошкоджених об’єктів і працює за принципом економіки замкнутого циклу.
1. У жовтні 2022 року голова Київської ОВА Олексій Кулеба підписав
Меморандум про співпрацю з французькою компанією Neo-Eco, що спеціалізується на повторному використанні відходів будівництва. Частину видатків профінансує уряд Франції, решту коштів акумулюватиме благодійний фонд «Стійка Україна». На реалізацію проєкту потрібно близько 30 мільйонів євро. Донорів шукають за кордоном, але розраховують і на українських меценатів.
2. Наступним етапом стало проведення у Франції лабораторного аналізу зразків використаних матеріалів (уламки будівель тощо). Це допомогло визначити максимальний відсоток будівельного сміття, який може бути використаний надалі.
3. В січні 2023 року почали демонтаж першої з чотирьох будівель. Проводилось сортування використаних будівельних матеріалів: 10% матеріалів було відправлено на утилізацію до спеціалізованих і сертифікованих компаній, тому що вони були з вмістом шкідливих елементів, наприклад, азбест, або не підлягали повторному використанню. Всі інші 90% переробляли прямо на місці.
4. В лютому уже була встановлена спеціальна техніка, необхідна для перероблення будівельних відходів. До руйнувань будинки містили в собі 50 000 тонн твердих матеріалів. Звісно після руйнувань та пожеж багато матеріалів вигоріли. За попередніми оцінками вдалось переробити близько 15 000 тонн будівельного сміття в нові будівельні матеріали. Роботи виконуються за допомогою спеціальної техніки — щокової дробарки, яка знаходиться безпосередньо на будівельному майданчику.
5. На початку літа компанія Neo-Eco закінчила розробку ескізного проєкту, та перейшла до узгоджувальної стадії проєктування. Neo-Eco активно підтримує та залучає мешканців Гостомеля до участі у проєкті. Наприклад, мешканець міста Олександр Мазай поділився своєю історією та пояснив, чому він підтримав проєкт.
«...Коли я повернувся до містечка, у мене нічого не залишилося, лише спалений гараж. Я підтримав би кожного, хто матиме сміливість приїхати сюди та допомогти відновити мій дім, особливо в такий екологічний спосіб».
Ризики, які не слід ігнорувати
Здавалося б, відповідь, чи доцільно переробляти будівельні відходи, лежить на поверхні. Але є кілька нюансів.
Безпекові. У складі відходів будівництва є досить велика частка небезпечних відходів. В основному це азбест і шифер (стіни та покрівля), металевий свинець (каналізаційні труби), поліциклічні ароматичні вуглеводні (у цеглі димоходів) тощо.
І ніхто не знає, що з ними робити, стверджує експертка Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
«Попри численні існуючі програми жодна країна Європи такого досвіду не має. Навіть, коли ми говоримо, що є приклади відбудови європейських країн після війни, які переробляли та використовували будівельні відходи – це зовсім інша історія. Чому? Тому що тоді будинки будували із зовсім інших матеріалів. За останні двадцять років все змінилося – в будівництві використовується дуже багато штучних матеріалів. Ці матеріали опинилися всі разом. Додайте величезну кількість хімічних речовин, тому що люди користувалися побутовою хімією. Це величезна проблема», - застерігає експертка.
Економічні. Досвідчений будівельник Олег Іванович каже, що без відповідної експертизи не став би використовувати будівельні матеріали з розтрощених об'єктів.
«Це небезпечно, та може вплинути на надійність і довговічність будинку. Можна використовувати старий фундамент, але будувати нову споруду з меншою кількістю поверхів. Можна використовувати куски бетону та биту цеглу, як «підсипку» під залиття того ж фундаменту. Але я радив би робити таке лише в приватному будівництві».
Також співрозмовник зазначає, що вартість будівельних відходів невелика, тому під час демонтажу будівель інтерес до них підрядників не дуже великий.
«Демонтаж та подрібнення того ж бетону – доволі затратні. Для цього використовуються дорогі спеціальні машини, паливо, людський ресурс. Що ми отримуємо? Матеріал, який на виході підходить як підсипка для улаштування вирівнювального шару для дорожнього покриття, або як основа під фундаментну плиту. Додайте до цього витрати на зберігання, перевезення… Водночас щебінь з гранітного кар'єру коштує 245 гривень за тонну. То про яку економію йде мова?».
Ситуаційні. Зазвичай гори будівельного сміття, яке утворилося внаслідок руйнувань, намагаються якнайшвидше прибрати та вивезти з міста на полігон. Розбирати та сортувати нікому та ніколи.
Також біда в тому, що під удари попали й інфраструктурні об’єкти, які мали б стати центрами вторинної переробки. Наприклад, у 2022 році в Бахмуті мав би запрацювати завод з перероблення сміття. Планувалося на ньому переробляти близько 60 тис. тонн сміття на рік. Було визначено підрядника, встановлено очисне обладнання, яке очищатиме відходи. Зрештою, йшлося про підготовку до переробки та утилізації за принципом «відходи в ресурси». Чи варто казати, що все це було знищене ворогом?
|